Фінансова стабільність України зіткнулася з серйозними викликами. З початку року податковий борг перед державним бюджетом критично зріс, сягнувши позначки у 201 мільярд гривень. Це значне збільшення негативно позначилося на здатності країни повноцінно виконувати свої бюджетні зобов’язання.
Згідно з аналізом, проведеним Рахунковою палатою, сума податкових зобов’язань, що не були сплачені, збільшилася в півтора раза. Це різке зростання фінансового навантаження ускладнює своєчасне фінансування ключових державних програм. Наслідки вже відчутні для багатьох секторів економіки.
У звітному періоді загальний фонд державного бюджету недоотримав значну суму. Фактичні видатки були меншими від запланованих на 161 мільярд гривень, що становить 5% від загальної суми. Це свідчить про системні проблеми в управлінні державними фінансами.
Особливо відчутним стало недофінансування критично важливих сфер. Видатки сектору безпеки й оборони виявилися меншими плану на 70 мільярдів гривень. Міністерство соціальної політики та Міністерство охорони здоров’я також зіткнулися з дефіцитом фінансування на 25,5 мільярда та 11 мільярдів гривень відповідно.
Голова Рахункової палати Ольга Піщанська акцентувала увагу на необхідності негайного вирішення цих проблем. Вона наголосила на важливості погашення прострочених дебіторської та кредиторської заборгованостей головних розпорядників коштів. Ці заборгованості зросли майже на 30% з початку року, що поглиблює фінансову кризу.
Ситуацію з виконанням бюджету уважно розглянув Комітет Верховної Ради з питань бюджету. Члени комітету обговорили висновок Рахункової палати щодо виконання Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік” за січень-вересень. Були виявлені ключові ризики та проблемні питання, що можуть вплинути на виконання бюджету до кінця року.
Раніше Рахункова палата вже попереджала про можливі ризики недовиконання плану доходів. Зокрема, йшлося про митні платежі, рентну плату за користування надрами та акцизний податок з вироблених в Україні товарів. Ці джерела доходів є важливими для наповнення державної скарбниці.
Окрему увагу було приділено неврегульованості процесу управління державним боргом України. Відсутність середньострокових стратегій значно обмежує можливості ефективного планування боргових показників. Це також ускладнює прогнозування витрат на обслуговування державного боргу, створюючи додаткову невизначеність.