Україні необхідно почати проводити політику мобілізації або радикально знижувати втрати, або ж робити так, аби боєздатність армії залежала не від кількості, а від якості.
“Щомісячне скорочення армії може становити 10-15 тисяч осіб”. Таку думку на своїй сторінці у Facebook висловив Ігор Луценко, військовослужбовець, співзасновник Центру підтримки аеророзвідки.
Розмірковуючи про майбутнє армії в найближчі роки, він запропонував базувати оцінки на підрахунках.
“Які цифри озвучено? Як стверджує Роман Костенко, народний депутат з оборонного комітету, Україна мобілізовує 30 тисяч щомісяця. “Офіційне”, тобто зареєстроване правоохоронцями СЗЧ складає близько 16-19 тисяч. З них, знову-таки, за даними Офісу генпрокурора, дуже незначний відсоток повертається через механізми “амністії”, – зауважив Луценко.
Водночас, додає він, “офіційний, тобто озвучений президентом темп втрат – незрозумілий, тому що Зеленський згадав тільки загиблих, а полонених і безвісти зниклих (основна стаття безповоротних втрат на полі бою нині) – не назвав”.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Якщо військовий в СЗЧ до трьох днів – кримінальне провадження не порушуватимуть
“Оціночний темп втрат за джерелами західної преси (Економіста, WSJ, Spiegel) – 5-8 тисяч на місяць. Сюди можна приплюсувати стільки ж важких поранених, котрі надовго або назавжди вибудуть зі строю”, – написав військовослужбовець.
Таким чином, зауважив Луценко, якщо дивитися на такі цифри, то “кількісний склад української армії мав би або трохи зростати, або трохи спадати помісячно”.
“Що в реальності? Мобілізація 30 тисяч, цілком ймовірно, відбувається далеко не кожного місяця. Цілком можливо, що навіть 20 тисяч є досить успішним показником. Величину втрат на полі бою, вказану у іноземних джерелах, можна поки залишити як є”, – зазначив він.
Водночас, пише Луценко, “показник у 19 тисяч дезертирів і самовільно залишивших частину – однозначно занижений”.
За його словами, продовжуються практики, котрі перешкоджають оцінити це явище повніше. Він пояснив, що через велику кількість непотрібної паперової тяганини військові частини не можуть оформити усі випадки СЗЧ. А відтак не можуть належним чином сформувати повідомлення для правоохоронців.
“По-друге, навіть якщо повідомлення про СЗЧ належним чином оформлене і направлене в ДБР, там його все ще дуже часто не реєструють, як того вимагає Кримінальний процесуальний кодекс. Доходить навіть до того, що з 10 СЗЧ у певних частинах зареєстровано кримінальних проваджень лише щодо двох. Тобто у конкретному підрозділі реальних утікачів з війська вп’ятеро більше, ніж показано у офіційній статистиці!”, – пише військовослужбовець.
Таким чином, зауважує Луценко, говорячи про перспективу “досить консервативно можна припустити, що щомісячне скорочення армії може скласти 10-15 тисяч осіб, котре відбувається попри мобілізаційні зусилля ТЦК і кампанію по залученню добровольців”.
“Це припущення поки не має якогось офіційного підтвердження, але і спростувати його буде досить важко”, – написав він.
Також Луценко відзначив ще одну “чисту гіпотезу”. “По-справжньому воює, реально тримає фронт зовсім не паперовий мільйон. Насправді, в кращому разі, це тисяч 400-500 (з яких дуже невелика частина знаходиться на нулі). А то й 300 тисяч. І таким чином бачимо, що таким темпом ще якихось 2 роки – і на фронті не лишиться нікого”, – наголосив Луценко.
Він також озвучив свої пропозиції стосовно вирішення проблеми. Військовослужбовець написав: “Треба або почати проводити політику мобілізації (зараз держава її комплексно не проводить, усе скинули на майже “рядових” військових – посадовців ТЦК), або радикально знижати втрати, або робити так, щоб боєздатність армії залежала не від кількості, а від якості. Утім, це окрема велика тема”.
Луценко додав: “В будь-якому разі, 2 роки – це оптимістичний сценарій, якщо лишати все, як є”.
Складна ситуація на фронті в Україні, тривалі бої та брак відпочинку негативно впливають на бойовий дух української армії. Однією з причин цього є масовий відхід військовослужбовців з позицій і самовільне залишення частин (СЗЧ).