Чому інвестори не поспішають в Україну: головні перешкоди на шляху до відбудови

Home Популярне Чому інвестори не поспішають в Україну: головні перешкоди на шляху до відбудови

В Україні активно обговорюють залучення інвестицій для відбудови, однак аналітики застерігають: потенційні інвестори не розглядатимуть пропозиції без ретельного аналізу можливих ризиків та втрат. Експерти підкреслюють, що ризики є визначальним фактором для будь-яких інвестицій, що ставить під сумнів поточний оптимізм щодо швидкого притоку капіталу.

Ці ризики поділяються на воєнні та політичні, і обидва чинники суттєво впливають на рішення інвесторів. Як показав інцидент з обстрілом виробника кавомашин у Мукачевому, ані іноземні інвестиції, ані навіть умовна віддаленість локації від фронту наразі не гарантують безпеки.

Політична нестабільність також відіграє критичну роль. Прикладом є ситуація з компанією BlackRock, яка швидко підписала меморандум з Україною, але так само стрімко згорнула свою активність через “невизначеність” після зміни політичного керівництва США. Це свідчить про чутливість великого капіталу до геополітичних зрушень.

З огляду на це, виникає питання, наскільки виправданим є нинішній фокус на інвестиціях та процвітанні без чіткого розуміння, як зменшити ці загрози для капіталу. Поспіх з підписанням нових угод, ймовірно, обумовлений зовнішнім тиском, але може призвести до укладання необдуманих домовленостей.

Критики зазначають, що бракує глибокого стратегічного бачення: яку саме економіку Україна розвиватиме, які конкретні проєкти будуть реалізовані та в які етапи. Також не вистачає продуманих фінансових інструментів, достатнього рівня валютної лібералізації та вільного руху капіталу.

Важливими аспектами є також відсутність розвинених продуктів страхування, аналізу наявної робочої сили та потенційних ринків збуту. Навіть базова підготовка та розробка такої комплексної стратегії може зайняти до десяти років.

Україна вже має велику кількість планів, програм та фондів, і черговий документ може лише поповнити цей перелік без реальних змін. Це підкреслює необхідність справжніх реформ та модернізації держави не заради зовнішніх вимог МВФ чи Єврокомісії.

Справжня мета полягає в тому, щоб бути готовим запропонувати зацікавленому інвестору щось значно більше, ніж просто наліпку “Зроблено в Україні” або порожній ангар в індустріальному парку. Мова йде про створення безпечного, передбачуваного та вигідно функціонуючого середовища для бізнесу.