У всіх буваю періоди, коли лінь щось робити. Вважаємо, що така поведінка є неправильною, адже успішні люди завжди в тонусі, не відкладають справи на потім. Лінь це вада. Але чи дійсно то так?
Подивитися на цей процес під психоаналітичним кутом пропонують у Telegram-каналі “Психологічна підтримка”.
Напад лінощів це сигнал про нестачу мотивації. Потрібно робити щось дуже термінове та важливе, але кому потрібно? Ваше “Я”, ваша психіка та організм в цілому каже “вибачте, ні, я цього не хочу, мені це не потрібно”. Не треба казати, що йдеться про розбещеність, особливо, коли лінощі є точковими проявами.
Дуже часто батьки називають дітей лінивими, бо не хочуть рано вставати, робити зарядку, вчасно прибирати в кімнаті тощо. Які маємо наслідки? Ярлик “ти – лінивий” приклеюється до нашої особистості. І в дорослому житті, якщо ми підхоплюємося недостатньо бадьоро, то починаємо говорити собі, що лінивий невдаха. Людина через силу встає та починає не жити, а мучитися. А якщо раптом не встає, то почуття провини не забариться.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як з найменшого віку виховати самостійність – поради спеціаліста
До звинувачень у ліні згодом долучається соціум. Зараз світ дуже швидкий, суспільство постійно вимагає активності. Ти повинен за день встигати все і навіть більше. Не можеш бути лінивим, не маєш на це права. Встань та йди.
Але правда полягає у тому, що лінуватися можна усім. А ще можна не хотіти чогось, можна говорити “ні” та навіть плакати. Бути різним можна. Важливо намагатися бути собою. Відчувати себе, розуміти свої бажання. Чітко відокремлювати “я повинен” від “я хочу”.
Україна посідає перше місце в Європі за кількістю психічних розладів, повідомляють у Мінсоцполітики. Близько двох мільйонів українців щороку стають пацієнтами психіатричних лікарень.
Найбільш поширеною проблемою серед психічних розладів в нашій державі є депресія, сповістили в Міністерстві охорони здоров’я України. За даними статистики, кожна четверта людина в світі страждає психічним розладом, а кожна друга має шанс захворіти протягом життя.