20 квітня вшановують чудотворну Кіпрську ікону Божої Матері.
За переказами, ікона з’явилася в 392 році на острові Кіпр – на місці поховання праведного Лазаря, друга Ісуса Христа. Тоді там заснували монастир Ставруні, де ікона спочатку і зберігалася. Пізніше, у IX столітті, для неї вирішили звести новий храм. Однак, за переказами, закладений фундамент якимось чином опинився в іншому місці. Тоді це сприйняли за небесне знамення і на цьому місці побудували церкву Панагія Ангелоктиста – “Богородиці, зведеної ангелами”. Деякий час Кіпрська ікона перебувала над входом до храму.
20 квітня цього року починається другий тиждень після Великодня – час, відомий як Провідний тиждень, Проводи (інші назви – Поминальний, Фомин тиждень, Радониця. У цей час поминають покійних – віряни відвідують храми, моляться за упокій душ рідних, приходять на кладовища, щоб вшанувати їх пам’ять померлих.
У день пам’яті Кіпрської ікони Богородиці звертаються з молитвами до Божої Матері – просять допомоги при важких і невиліковних хворобах, зцілення від паралічу, а також захисту від епідемій.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Вознесіння Господнє: що не можна просити у молитвах до Бога в цей день
Кожен день Поминальної седмиці має своє значення і наповнений особливими традиціями. Вважається, що в ці дні душі померлих “приходять” у рідні домівки, щоб розділити великодню радість із живими. Понеділок Поминальної седмиці в народі називають Проводами.
Цей день, як і інші протягом тижня, потрібно починати з молитви за покійних. Якщо немає можливості піти до церкви, можна помолитися вдома і запалити свічку, однак хоча б раз на тиждень віряни намагаються подати поминальні записки. Коротка молитва, яку читають у ці дні: “Упокой, Господи, душу покійного раба Твого (ім’я), прости йому гріхи добровільні й мимовільні, даруй йому Царство Небесне і сотвори йому вічну пам’ять”.
Головне правило періоду – не втрачати великодню радість і продовжувати вітати один одного словами “Христос воскрес!”. Наші предки особливо цінували сімейне спілкування: відвідували рідних, допомагали близьким, запрошували гостей. Для покійних і зараз прийнято накривати поминальні трапези з пасками та крашанками, а потім символічно “проводити” їх назад.
Також важливою частиною цього тижня вважаються добрі справи. Допомога нужденним – продуктами, речами, посильною підтримкою – сприймається як прояв милосердя і пам’яті про тих, хто пішов. Такі вчинки не тільки допомагають іншим, але й наповнюють саму людину теплом і відчуттям, що поруч є доброта і участь.
Що не можна робити
Головне правило цього часу – повага до тих, кого вже немає. Не слід говорити про покійних погано або згадувати старі образи: якими б розбіжностями не були за життя, після смерті людину згадують тільки з добром.
Також у ці дні засуджуються сварки, грубість і роздратування. Вважається неприпустимим підвищувати голос, лихословити, ображати дітей і літніх людей, а також відмовляти в допомозі. Милостиня може бути різною – не тільки гроші, але й їжа, речі або просто добре слово.
Не можна згадувати покійних міцним алкоголем або приносити його на кладовище.
Не прийнято влаштовувати гучні свята, весілля або відзначати іменини.
Не можна відмовляти в милостині – це погана прикмета, яка може обернутися нуждою.
Заборонено сваритися і конфліктувати – вважалося, що це засмучує душі предків.
До полудня не займаються важкою роботою – цей час присвячують підготовці поминального столу та молитві. Також у давнину уникали риболовлі.
Прикмети
Зацвіла мати-й-мачуха – скоро настане стійке тепло;
ясна ніч – можливі заморозки;
багато шишок на ялинах – буде хороший урожай пшениці;
сніг на Поминальному тижні – може повторитися і в травні;
гроза – до хорошого врожаю пшениці.
Вознесіння Господнє – світле свято надії та духовного піднесення.
У цей день хочеться поділитися теплими словами з тими, кого цінуємо найбільше. Gazeta.ua зібрала добірку найкрасивіших листівок і щирих привітань, які допоможуть передати любов, турботу й побажання Божої ласки вашим рідним і друзям.