Теоретично, навіть якщо “подумати” – причому, за участі дійсно розумних та професійних людей з позитивним досвідом проведення онлайн-голосування (а такими є лише естонці) – то можливим рішенням може бути або запровадження у воюючій Україні саме естонської моделі – або вс*ата “Дія”.А обидва варіанти неможливі. Ніяк. Про естонську модель: я ретельно вивчив естонський досвід, і висновок однозначний: швидко реалізувати цю в Україні – неможливо з десятка серйозних причин, і, перш за все, – через Конституцію, яка забороняє вибори під час війни. В Естонії ж ще 20 років тому прийняли кілька спеціальних законів само по онлайн-волевиявленню та підписали меморандум з усіма політичними партіями. І ще купу технічних регулювань на рівні Уряду затвердили. І до кібербезпеки підійшли максимально серйозно – а не як у нас: “роль кібербезпеки дещо перебільшена”.Якщо ж Зеленський має на увазі голосування в “Дії” – то це політичне самогубство. За моїми даними, більшість українців категорично проти виборів, у яких влада неодмінно буде їх фальсифікувати на свою користь. А забезпечити прозорість “виборів через Дію” – неможливо навіть за умови якщо Зе-влада на це погодиться: бо щонайменше існують ще рашн-хакерс, а також усі спецслужби усіх інших країн (особливо США). Які точно зможуть вплинути на “Дія-вибори”. Та й не забуваємо, що саму “Дію” неодноразово хакали ті ж росіяни. Як й безліч інших державних електронних систем, реєстрів та баз даних.А якщо Зеленський планує назвати будь-яку онлайн-імітацію виборів якось інакше – це буде нелегально і не легітимно, такі “вибори” не визнають ані західні партнери, ані народ України.Колись, після війни, теоретично можна було б спробувати запровадити естонську модель е-виборів. Але це буде довго, дорого, і за обов’язкової умови наявності фахових незалежних спеціалізованих інституцій та іноземних експертів. Та навіть за таких фантастичних умов – ніхто не дасть гарантій позитивного результату. Бо багато країн вже намагалися в це пограти — марно. Крім єдиної країни – Естонії.Як аргумент на користь онлайн-виборів Зеленських називає “права військових”. Але уявімо собі, що смартфон військового якимось чином потрапляє у руки ворога: полон, загибель, раптовий відступ з позицій. І що тоді? Росіяни зможуть проголосувати замість українця – як вам така перспектива? Класний “захист прав військових”? А якщо командир, лояльний до Офісу – забере у підлеглих смартфони та проголосує замість них – так, як партія накаже? Або просто примусить “правильно проголосувати”? І головне: Конституція України. Вона прямо забороняє вибори під час війни. Так, можна нагнути моносброд у Раді, щоб вони проголосували якийсь спеціальний закон про “особливості проведення виборів під час воєнного стану”. Але це, по-перше, все одно буде суперечити Конституції; і, по-друге, — не існує наразі навіть приблизно робочого рішення про онлайн-голосування в Україні. Якби воно існувало хоча б у якомусь сирому вигляді – щодо нього велась би хоч якась активність: розробка софта, розгортання, тестування, таке подібне. І це неможливо було б тримати у таємниці. Я б точно знав.Читайте також: Навіщо Зеленський заговорив про вибори онлайн?А оскільки нічого подібного навіть не обговорювалося – значить реальних напрацювань немає. Ну, крім “Дії” – яка, крім того, що дірява й незахищена, – до того ж по функціоналу не передбачає масового політичного волевиявлення. Це як їсти суп вилкою – в принципі можна, але якось не тейво.Плюс добровільно-примусова модель розповсюдження цього державного додатка не додає йому любові серед українців. Ну, і класичне: “Не існує державних систем без бекдорів”. Свіжий приклад: останні плівки НАБУ в операції “Карфаген”. У тій частині, де топправопохеронці входили у систему “Безпечне місто”, не залишаючи за собою слідів входу та активностей. Я не знаю, хто там у Зеленського радник з питань ІТ/кібер, і хто надає йому подібні безумні поради. І чи він існує взагалі. Раніше цю роль грав Міша. Але ми усі були свідками нещодавнього драматичного розставання між цимаидвома колись однодумцями, які так романтично вірили у чарівні палички магічних ІТ-рішень — для розв’язання складних соціальних проблем. Але зла доля розвела їх.Але хто б не надавав Зеленському “мудрі поради”, оце дивне “ми можемо подумати про онлайн-вибори” – більше нагадує “ми можемо подумати, як нам стати багатими та щасливими”: подумати можемо, але от реалізувати – тут є проблемка. Точніше – величезна проблема. Ще точніше: проблема проведення онлайн-виборів в Україні не має рішення наразі. Вза-га-лі.І якщо зовсім чесно, то усе це бла-бла-бла про онлайн-вибори – це типова для Зеленського “божа роса” з чесними очима: “три тисячі ракет до кінця 2025”, “ми влаштуємо блекаут на Москві”, “я не знав про корупцію у моєму оточенні”. Або зовсім свіже “Ми маємо напрацювання по українському Старлінк”.Тому не раджу сприймати серйозно чергове стендап-шоу: за ним десь приблизно нуль конкретики.*Публікується зі збереженням стилю автораДжерелоПро автора. Костянтин Корсун, експерт з кібербезпекиРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.
Перегляди:
0