Вважати, що шкарпетки та носки є синонімами, є помилкою.
Є лише одна назва цього незамінного виробу – всі українці носять “шкарпетки”.
Походження слова “шкарпетки”
Слово шкарпетка походить від італійського scarpetta – чобіток і зазвичай вживається українською у множині – шкарпетки.
Шкарпетки винайшли у Стародавній Греції, там вони були шкіряним предметом одягу, який носили вдома жінки. З часом шкарпетки почали в’язати та прикрашати вишивкою, а потім випускник Кембриджа магістр філософії Вільям Лі винайшов панчішнов’язальну машину, яка спростила їх виготовлення та дозволила поставити на потік.
Чи правильно називати шкарпетки носками
У кожної шкарпетки є – носок, це лише її передня частина. Отже слово носок (носки) не є синонімом шкарпеток і використовується українцями у цьому випадку через русифікацію.
Носок – передня частина взуття, панчіх, шкарпеток, ступні і т. ін.
Став (Оксен) танцювати гопак на манір лезгинки, пружно викидаючи перед собою носки чобіт (Тют., Вир, 1964, 209).
Вона вже дивилася під ноги й носками туфель не збивала мерзлих грудочок (Чорн., Потік., 1956, 49).
На носках – спираючись на передню частину ступні.
З класу виходили (діти) тихенько, на носках (Є. Кравч., Сердечна розмова, 1957, 33).
Він стояв під насипом, зіп’явшись на носки, сердитий, знервований (Гончар, III, 1959, 368).
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Іспанський стид”: три варіанти, як краще висловитися українською
Також слово носок вживається у випадках, коли мається на увазі ніс.
Подивилась (жінка) й зморщила носок… (Вовчок, VI, 1956, 269).
Рання пташка носок теребить, а пізня очиці жмурить (Номис, 1864, № 11309).
Приклади вживання слова “шкарпетки”
Він хитнув ногою, і пантофля звалилася. Всі побачили голу ніженьку, навіть без шкарпеток. (А. Кримський)
Пильно вдивляючись у пітьму, зводить гвинтівку арсеналець. А вдома його добра матінка плете теплу шкарпетку. Не спиться матері. (О. Довженко)
На його оклик вийшла молода козачка років двадцяти восьми, в білих вовняних шкарпетках на маленькій нозі. (Григорій Тютюнник).
Зменшувально-пестливі форми слів часто додають тепла та дружньої атмосфери у спілкуванні. Проте в офіційних або серйозних ситуаціях вони можуть виглядати недоречно.
Використання таких форм у ділових переговорах, офіційних документах чи спілкуванні з незнайомими людьми може створити враження надмірної фамільярності. Тому важливо знати, коли і з ким варто обирати стриманіші форми слів, щоб підтримати відповідний тон розмови.