Уперше від 24 лютого 2022 року на високих міжнародних майданчиках обговорюється фінал російської війни в Україні. Про що це свідчить і чи реальні терміни, – досліджувала Gazeta.ua.
Ближче, ніж здається
“Вважаю, ми ближче до миру, ніж багато хто думає. Ми ближче до завершення війни”, – заявив президент Володимир Зеленський в інтерв’ю ABC News. На його думку, ключовим стане план перемоги, оскільки лише з позиції сили можна змусити агресора припинити війну.
План перемоги залишається головною інтригою українського кейсу на Генасамблеї ООН у Нью-Йорку, оскільки Зеленський не розкрив його під час свого виступу на Саміті майбутнього. Натомість президент України говорив про Формулу миру, котру готує на Другий саміт миру.
Напередодні видання The Times, а за тиждень до нього Bild, заявили, що ознайомлені з планом перемоги. На відміну від варіанту в німецькому виданні, нова версія не містила й натяків на “замороження”. Замість цього – акцент на гарантіях безпеки від Заходу, з “далекобійкою” включно. Обидві версії Банкова спростувала, тож таємниця була витримана до останнього моменту.
У такому разі, чому президент Володимир Зеленський вперше додає конкретики по термінах війни?
Запрошення до…
Найцікавіше у плані перемоги те, що насправді жодної секретності не існує: про нього, тільки іншими словами, говорять і Зеленський, і члени української делегації під час усіх зустрічей. Основні тези озвучувалися Києвом протягом літа-2024 і відтоді не зазнали змін. Так, на зустрічах у Нью-Йорку 23-24 вересня президент України з канцлером Німеччини Олафом Шольцем, з прем’єром Індії Нарендрою Моді, з двопартійною делегацією Конгресу США та з генеральним секретарем Організації американських держав Луїсом Альмагро обговорював у тих чи інших аспектах Формулу миру, план перемоги, альтернативні мирні ініціативи. Симптоматично, що зустріч з Моді Зеленський особливо акцентував на підготовці до другого Саміту миру.
Після цих контактів голова Офісу президента Андрій Єрмак раптом озвучив одну зі складових плану перемоги: план містить два блоки: військовий і дипломатичний. Одне з ключових положень – запрошення України до НАТО. Таким чином, Банкова відповіла адміністрації Джо Байдена, представники якого стверджують, що з планом перемоги України не ознайомлені. Однак їхні коментарі по “далекобійці” свідчать, що заборона відіграє у цьому плані далеко не останню роль.
Далі, ніж уявлялося на старті
Свідченням того, що колективний Захід не був у 2022 році готовий до “далекобійки” для України, є відомості авторів The Washington post, котрі з посиланням на джерела стверджують: намітився розкол серед американських партнерів і водночас союзників України в Європі, з одного боку – між Байденом та українською стороною, з іншого – є непорозуміння між Білим домом і Капітолійським пагорбом. Точкою “розбрату” став дозвіл на удари вглиб РФ за надання якого публічно виступили деякі країни ЄС. Однак останні коментарі Джо Байдена і представників його адміністрації свідчать про незмінну позицію. Українська сторона нагадує, що так було і раніше, але врешті-решт завжди дозволи отримувалися, хоча і з запізненням, яке нині публічно закидає Заходу Зеленський.
Натомість у Білому домі цим обурені, адже розглядають вторгнення Росії до України як війну РФ із колективним Заходом, зокрема, зі США. Тому у діях Байдена по Україні є складова контролювання ескалації агресора, яка з Києва виглядає як зволікання, нерішучість. В оточенні Байдена через це також посилюється конфронтація між держсекретарем Етоні Блінкеном і міністром оборони Ллойдом Остіном. Тим часом, деякі американські чиновники й дипломати стверджують, що, якби українська делегація не виносила питання “далекобійки” у публічну площину, то добилася б значно більших і швидших результатів. Зі свого боку, в Україні вказують на те, що поки ухвалюється рішення, Росія відводить свої військові літаки від прикордонних аеродромів. Оскільки ж Україна залежна від американської системи наведення на цілі, не все, що вважається українськими військовими за необхідне, входить у перелік цілей з точки зору американської сторони. Тому, роблять висновок автори видання, справа не у “далекобійці” як такій, а у рішучішій тактиці союзників, чого і прагне Київ. У тому числі, й демонстрацією того, які результати можуть мати більш рішучі дії – на прикладі Курської спецоперації ЗСУ, на яку, до речі, Зеленський хоче отримати свого роду мандат від Байдена або від НАТО.
Чи готові до цього Сполучені Штати, для котрих кожне рішення по Україні давалося нелегко? Про всяк випадок, офіційний Київ формує групу підтримки, ключову роль у якій, схоже, відіграватиме Індія.
Моді на Сході
Президенту Володимиру Зеленському вдалося домовитися з індійським прем’єром Нарендрою Моді про засідання міжурядової комісії (під головуванням міністрів закордонних справ Індії та України), на якому розглянуть напрямки досягнення взаємних інтересів. Варто зауважити, що у своєму виступі на Саміті майбутнього Моді закликав зосередитися на розвитку, а не на конфліктах. Під час зустрічі з Зеленським він наголосив на відданості дипломатичному шляху врегулювання ситуації в Україні. До слова, індійський прем’єр не зустрівся з жодним з кандидатів у президенти США.
Індія є членом БРІКС. Тож, якщо отримане від США не задовольнить офіційний Київ, готується запасний варіант, – Індія частково обстоюватиме інтереси України на саміті БРІКС. Можливо, Моді стримає ескалаційні наміри Путіна.
Щоправда, Нарендра Моді теж тягне час. Міністр закордонних справ Індії Вікрам Місрі за підсумками зустрічі Моді з Зеленським зазначив: під час переговорів виникла низка питань, пов’язаних з пошуком шляху вперед, але треба проробити багато, перш ніж можна буде провести другий мирний саміт. “Нині ми не на тій стадії, коли його можна обговорювати в деталях”, – наголосив дипломат.
Але для Зеленського навіть зниження інтенсивності бойових дій було б корисним, адже Київ виграв би час до інавгурації нового президента (або президентки) США. Це, звісно, далеко не “рішучі рішення”, про котрі говорив президент України, з прицілом на жовтень-грудень поточного року, та краще мати запасний варіант.
Злам війни
А про те, що від Джо Байдена навряд чи варто очікувати рішучих (у розумінні Києва) дій, свідчать коментарі його чиновників. Так, старший директор по питаннях Європи у Раді нацбезпеки США Майкл Карпентер анонсував низку програм на підтримку України, котрі більш ніж задовольнять українську сторону. “Президент Байден сповнений рішучості підтримати Україну й допомогти їй набути максимально сильної позиції у кінці свого президентського терміну”, – наголосив посадовець. Про “Далекобійку” не йдеться, адже, за даними ЗМІ, Білий дім вважає аргументи української сторони недостатніми.
Водночас і посилення ролі Моді як медіатора викликає роздратування Заходу, поки що, на експертному рівні. Так, інвестор і автор Бернард Бенсон не бачить перспектив від посередництва Нарендри Моді, оскільки економічно Індія “дрібна рибка” порівняно з Китаєм. Тому Моді у будь-якому процесі переслідуватиме свої, і тільки свої, інтереси.
Засадити Росію
Безумовно, працюватиме декілька треків, зазначив експерт-міжнародник Станіслав Желіховський.
“За моїми прогнозами, підтримка (плану перемоги, – Gazeta.ua) буде, – зазначив він. – Є надія, що цей візит зможе вплинути на Росію, де поки що не збираються розглядати український варіант завершення війни. Але якщо Україна отримає підтримку, ситуація може змінитися”.
Желіховський не виключає – під тиском світового співтовариства вдасться засадити Росію за стіл переговорів набагато швидше, ніж це здається з огляду на заяви Кремля. Не виключено, саме це й мав на увазі президент Зеленський, коли говорив про терміни. “Сигнали від Пєскова (там заявили, що готові вивчити план перемоги) свідчать, що не все так однозначно”, – звернув увагу Желіховський.