fbpx

Для селянських фермерських господарств передбачені дотації

Головна Сторінка » Для селянських фермерських господарств передбачені дотації

 У партії буде новий голова. Зараз відбудеться перезавантаження в різних напрямках. Ми багато в чому помилялися, зокрема, в кадрах. Але робимо висновки. Нам необхідно зайнятися щільніше регіональною політикою. Ми завжди повинні розуміти нам треба краще працювати, каже народний депутат від “Слуги народу” 43-річний Данило Гетманцев. Очолює комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики. Зустрічаємося 11 листопада в його приймальні на вул. Липківській. Ставимо більшість питань, що надходять від наших читачів.

Як оцінюєте бюджет на 2022 рік? Цьогоріч нас врятували надходження від МВФ, високі ціни на сировину й зерно на світових ринках. На що розраховувати наступного?

 По-перше це міф. Якщо проаналізуємо цифри в бюджеті, за два роки зібрали понад 45 мільярдів від детінізації. Ми вдвічі більше збираємо ПДВ, незважаючи на падіння економіки 2020 року. Надходження в нас зростають.

Ресурс це детінізація. Економіка, що наполовину перебуває в тіні, має величезний ресурс для бюджету. Це стосується торгівлі та й взагалі майже кожної галузі. На жаль, у нас найбільший за всю історію ринок нелегальних тютюнових виробів, досі процвітає контрабанда. Це недопрацювання правоохоронців. Ми робимо кадрові висновки, змінюємо людей. І, безперечно, вирішимо питання. Але для цього потрібен час.

Прожитковий мінімум закладають менше 100 доларів. Як нам відповідати на питання читачів, переважна більшість яких нарікають на вкрай низькі пенсії. При тому, що мають понад 35 років страхового стажу. Особ­ливо жителі сіл і невеликих містечок, які працювали в сільському господарстві чи на виробництвах. Чому з року в рік призначаємо мізерні виплати, натомість компенсуємо субсидіями та допомогами, в яких годі розібратися переважній більшості їхніх отримувачів? Як переламати цю ситуацію? Чи пояснити її людям?

 Див не буває. Ми з вами не можемо на цей день вирішити проблему, створену попередньою владою, що злочинно зменшила прожитковий мінімум. Ми можемо поступово виправляти ситуацію. Розмір середньої пенсії за два роки збільшили майже на 30 відсотків і продовжу­ємо збільшувати. Підвищуємо соціальні виплати. Незважаючи на коронакризу, важку ситуацію в усьому світі й в нашій країні. Індексація проходить щорічно. Наступного року буде в березні. Індексуватимемо пенсії військовим і науковцям цього не робили ніколи. Доплачуємо людям віком 75 і 85 плюс.

Для прикладу, в Польщі необхідний стаж для виходу на пенсію становить 20 років для жінок і 25 для чоловіків. Мінімальна пенсія 250 євро (46,15 відсотка мінімальної зарплати). Середня пенсія 512 євро (45,5 відсотка середньої зарплати). Коли українці зможуть отримати такі ж виплати? Чи єдиний шлях їхати на роботу в Польщу?

 У Польщі ВВП на душу населення становить 15 тисяч доларів. У нас 4,5. Бюджет Польщі дохідна частина понад 100 мільярдів доларів. Це економічно розвинена країна, що почала реформи на початку 1990-х. Якими ми займаємося тільки зараз.

Я переконаний, що ми наздоженемо й переженемо Польщу. Але це не буде за рік. У 1015-річній перспективі повинні наблизитися до їхніх показників.

Ви над цим працюєте?

 Безперечно. У нас у фінансовому комітеті реалізовані 16 реформ, що не популярні, викликають спротив, але дуже потрібні країні.

Ми проводимо детінізацію. Це значить, закон один для всіх. Не коли половина економіки працює за одними правилами, а друга за своїми, нікому нічого не сплачують. Тому прийняли фіскалізацію, антиофшорний закон, фінансовий моніторинг, закон про автоматичний обмін податковою інформацією і багато іншого. Крім цього, розуміємо, що необхідно підтримувати галузі з високою доданою вартістю. На другому читанні в залі перебуває закон про “Дія.сіті” ІТ-підприємці отримують дуже сприятливий податковий режим. Підтримали виробництво електрокарів. Легку промисловість теж. Прийняли законодавство про індустріальні парки та інвестнянь. Якщо розвиватиметься промисловість, економіка рухатиметься в правильному напрямку. Бо немає у світі багатих аграрних країн.

Українці віком від 30 років уже зараз думають про приватні пенсійні фонди й кажуть, що невигідно отримувати офіційну зарплату. Бо на пенсію розраховувати їм не варто. До чого може призвести така комунікація певних посадовців? Що робити людям?

 Це ж не якась безглуздість прем’єр-міністра чи міністра фінансів, який таке заявив. Це математика. Співвідношення працюючих і пенсіонерів у перспективі 20 років призведе до того, що на солідарну пенсію неможливо буде прожити. Що робити з цим? Відверто кажучи, робити треба було ще 20 років тому. Необхідна пенсійна реформа з накопичувальною системою. Ми вже з 2023 року передбачимо відрахування 1 відсотка від ЄСВ на накопичувальну пенсію. Перший рік 1 відсоток, другий рік 1,5 відсотка, третій рік 2. Причому держава дотує в такому самому обсязі. Кожна людина молодше 55 років отримає свій пенсійний рахунок і отримуватиме додаткову, накопичену таким чином пенсію.

Що порадите робити людям, які через нестачу стажу не можуть вийти на пенсію у 60 років?

 Накопичувальна пенсійна система про відповідальність людини. Про те, що вона повинна сама дбати про свою пенсію, старість, здійснювати нарахування, додавати за рахунок власних коштів. Якщо в когось не вистачає стажу працювати. Ми маємо один для всіх закон. Коли не вистачає стажу, людина має право на мінімальну соціальну виплату за віком. Я не можу сказати, що держава зменшуватиме стаж чи пенсійний вік це неправда. Якщо людина не працювала це не повинно бути проб­лемою держави, має бути проблемою її самої. Але така людина має право на виплати, щоправда, вони невеликі.

Але й ті, хто 35 років мають стажу, отримують мізер. Система незрозуміла.

 Вона дуже зрозуміла. Є мінімальна пенсія. Є максимальна. Якщо мінімальна 1854 гривні, то максимальна 18,5 тисячі. В цьому проміжку рахується стаж, дохід, будь-які виплати, що людина отримувала.

Чому досі в держбюджеті зберігаються спецфонди, що виникли ще за часів Януковича? Вони дозволяють маніпулювати видатками. Діри латають за рахунок міністерств розвитку Міносвіти, науки.

 Це не так. Безперечно, є спецфонди традиційні для бюджету, є ті, що змінюються. Але будь-яка стаття видатків у бюджеті обґрунтована. Бюджетний процес доволі складний та, з урахуванням своєї обмеженості, щоразу змушує нас робити політичний вибір. Або дати дітям, або на оборону, або на дороги, або на культуру. Але кожне таке рішення обґрунтоване фінансово.

Часом міністерство закладає в програму фінансування послуг, які морально застаріли ще років 15 тому. Наприклад, збір інформації й виготовлення звітності, що споконвіку робив цілий інститут. В епоху цифровізації це може виконати один фахівець за пів дня.

 Скорочують цілі департаменти. Але це не завжди призводить до скорочення видатків. Тому що треба забезпечити ефективність апарату. Значить, взяти ефективних і дорогих людей. Є питання до ефективності тих, хто отримують по 6 тисяч гривень заробітної плати. Їх треба замінювати й скорочувати. Але на їхнє місце слід брати людей за 25 тисяч гривень.

Президент Володимир Зеленський раніше казав, що держава не дозволить заробляти 200300 відсотків на надрах. При цьому в країні нібито борються з олігархами. Як приклад, одіозний законопроєкт 5600. Зараз є дискусія, що за пів року довелося піти на компроміси. Коли Ахметов, Коломойський, Новінський, Фірташ працюва­тимуть на умовах, що діють у цивілізованому світі? Чи не підіграє їм цей закон?

5600 якраз про це. В чому виникла дискусія навколо нього на стадії його прийняття? Ми хотіли його ухвалити в липні. І саме олігархічні сили завадили це зробити.

У чому проблема з рудою? Рента з руди сплачується, виходячи з фіксованої ставки. Маємо витрати на видобуток руди в середньому 1617 доларів. Від цієї суми беремо ставку 12 відсотків. Така логіка. А руда цього року коштувала 200 доларів. І це неспівмірні суми 2 долари, які ми отримуємо, і 200 доларів, які насправді отримує видобувник. Тому запропонували, якщо до 100 доларів коштує руда це 3,5 відсотка, від 100 до 200 це 5 відсотків, від 200 і вище це 10.

Коли ціна була 200, то майже 20 мільярдів держава повинна була отримати від цієї формули. Прогнози на грудень уже 85 доларів, держава матиме менше. Але формула справедлива.

Прогресивне оподаткування надприбутків запобігає процвітанню олігархату?

 Я прихильник прогресивного оподаткування надприбутків. Бо мова йде навіть не про олігархат, а справедливе оподаткування як таке. Я вважаю, що вищі доходи повинні сплачувати вищі податки зі ставкою. Тому що ціна гривні в низькому доході й ціна у високому різна для того, хто його отримує.

Чи працює система дотацій для аграріїв?

 З 2019-го докорінно змінилося дотування з бюджету. Великі холдинги його не отримують. Гроші передбачені середнім і малим виробникам.

Є така категорія селянські фермерські господарства. Це фактично ФОП, що має до 20 гектарів. Вони отримують 5 тисяч на гектар у рік прямих дотацій із бюджету, 5 тисяч на корову. Понад 30 тисяч гривень на рік на складання бухгалтерії, тобто допомога, аби вести облік. Держава на себе бере сплату ЄСВ за голову цього селянсько-фермерського господарства і його членів. Навіть ФОПи на другій групі сплачують ЄСВ. Тут сплачує держава. Настільки пільговий режим. Ми реально їх дотуємо, підтримуємо. Держава тобі дає гроші, але не може принести до хати. Ти повинен зробити щось. Зареєструватися, вийти з тіні.

Законопроєкт 5600, який називаєте ресурсним, люди не сприймають називають податковим рабством для селян і підприємців.

 Одразу скинемо цей міф про городи земля в межах населених пунктів села, міста, селища взагалі не підпадає під нові правила.

Якщо за межами населеного пункту це товарна земля, вона вся розорана, експлуатується. І 8 мільйонів гектарів третину всієї землі держава не бачить. Орган місцевого самоврядування не бачить. Село цих грошей не бачить.

Кожен гектар повинен приносити державі та органу місцевого самоврядування дохід. Це так зване мінімальне податкове зобов’язання. З нього ми вираховуємо податок на землю, четверту групу єдиного податку, податок на доходи фізичних осіб. Для селянських фермерських господарств ми запроваджуємо пільгу 50 відсотків. Піди зареєструйся й не плати, тільки отримуй дотацію.

Колекціонує картини й книжки

Перед другим туром президентських виборів у квітні 2019-го кандидат Володимир Зеленський представив Данила Гетманцева у своїй команді як відповідального за податкову політику. У Верховну Раду Гетманцев потрапив того ж року в списку партії “Слуга народу” під №20. До “СН” його запросив чинний спікер парламенту Руслан Стефанчук.

Нардеп народився в Києві 26 квітня 1978 року. Закінчив юридичний факультет Київського університету ім. Тараса Шевченка. Працював у цьому ж вузі на посаді асистента на кафедрі конституційного та адміністративного права юрфаку. Був доцентом кафедри конституційного та адміністративного права, а згодом кафедри фінансового права цього ж факультету. Захистив докторську дисертацію. З 2013-го і досі професор кафедри фінансового права.

Був президентом юрфірми “Юрімекс”. У документах з 2019-го декларував лише компанії, що належать матері Олені Дмитрівні. Вона має 10 компаній в Україні та за кордоном, за декларацією 2020-го. У матері та її фірм також є дев’ять земельних ділянок, п’ять квартир, сім нежитлових приміщень. Жінка володіє трьома машинами “Тойота Авалон” 2008 року, якою користується Гетманцев, “Тойота Ленд Крузер Прадо” 2008-го та “Тойота Ленд Крузер” 2018 року.

Одружений вдруге із 37-річною Ольгою. Має трьох синів. Івану від першого шлюбу 14 років. Михайлу 3 роки, Сергієві 12 місяців. Зібрав біб­ліотеку з понад тисячі книжок. Також володіє колекцією картин. Три роки не був у відпустці.