Вчені вперше підтвердили, що ДНК давньої людини може зберігатися на стінах печер протягом тисяч років. Відкриття дає змогу вивчати життя доісторичних людей без пошкодження археологічних знахідок.
Дослідження провели в межах міжнародного проєкту First Art, який об’єднав науковців з Іспанії, Португалії, Великої Британії, Китаю та Німеччини. Основною метою проєкту є визначення віку найдавніших наскельних малюнків і дослідження їхнього хімічного складу. У співпраці з Інститутом еволюційної антропології імені Макса Планка вчені також проаналізували стародавню ДНК, повідомляє Phys.org.
Команда дослідила 24 панелі наскельного мистецтва в 11 печерах. Науковці вивчили прості позначки, трафарети рук, фрагменти пігменту, осадові породи, кістки та кістяний інструмент для розпилення фарби. Для цього вони застосували сучасні методи екстракції та секвенування ДНК.
Із 54 відібраних зразків лише п’ять містили автентичну мітохондріальну ДНК давньої людини. Три з них походили з печери Ескоураль, ще два виявили біля наскельного живопису в печері Коварон. Два зразки не містили ДНК тварин, що свідчить про пряме потрапляння людської ДНК, ймовірно через слину або інші біологічні рідини. В інших трьох зразках виявили і людську, і тваринну ДНК, що вказує на її перенесення разом із осадом або водою.
“Ми знаємо, що деякі твори мистецтва наносилися на стіни печер шляхом видування або втирання пігменту на поверхню. Враховуючи величезну чутливість сучасних методів аналізу стародавньої ДНК, ми прагнули побачити, чи може цей тип контакту залишити сліди ДНК у наскельному мистецтві, що потенційно дозволить нам отримати генетичні профілі від творців мистецтва”, – зазначив археолог і спеціаліст із наскельного мистецтва уряду Естремадури Іполіто Колладо Хіральдо.
Подальший аналіз показав, що ДНК трьох зразків переважно належала жінкам, одного – чоловіку, а ще один залишився невизначеним. Два зразки з печери Коварон виявилися генетично пов’язаними із західними мисливцями-збирачами. Ці результати відповідають даним про інші давні популяції Іберійського півострова.
Науковці також перевірили кістяний аерограф із печери Альтаміра, який використовували для нанесення червоної охри. Давньої людської ДНК у ньому не виявили. Дослідники пояснюють це сильним забрудненням сучасною людською ДНК та обмеженим обсягом матеріалу для аналізу.
“Хоча ми не можемо безпосередньо пов’язати знайдені нами сліди давньої людської ДНК зі створенням наскельного живопису, це перший доказ збереження людської ДНК на стінах печер протягом тисячоліть. Цікаво думати, що ми, можливо, відкрили новий спосіб вивчення доісторичного людського існування”, – сказала перша авторка дослідження Альба Боссомс Меса.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Учені вивчили ДНК давніх африканців
Отримані результати відкривають нові можливості для дослідження поведінки та походження давніх людей. Аналіз ДНК зі стін печер може допомогти визначити біологічну стать, генетичне походження та поширення доісторичних популяцій без втручання в археологічні пам’ятки.
“Це дослідження докорінно змінює наше уявлення про те, де можна знайти стародавню ДНК. Ми були здивовані, побачивши, що давню ДНК можна витягти не лише з пігментованих зразків, але й зі стін печер, які не мають видимих слідів минулої людської діяльності. Тепер ми можемо поставити нові питання. Хто торкався цієї стіни? Це був чоловік чи жінка? До якої групи населення вони належали? Як далеко зайшли стародавні люди в глибокі печерні системи?”, – зазначив палеогенетик Інституту еволюційної антропології імені Макса Планка Маттіас Мейєр.
Археологи знайшли інструменти давніх людей. На півострові Хома в Кенії археологи знайшли інструменти, вік яких перевищує 3 млн років. Ця місцевість, відома як частина “колиски людства”, стала місцем виявлення не лише цих артефактів, а й решток одного з найвідоміших предків людини – “Люсі”.