Кір Стармер уперше відвідав столицю України. Прибув якраз тоді, коли росіяни атакували місто дронами. Офіційно Україні гарантована сторічна підтримка, у тому числі – фінансова. Що насправді привіз гість, з’ясовувала Gazeta.ua.
Прем’єр Великої Британії прибув до Києва з проєктом угоди про сторічне партнерство, котра згодом була підписана.
Ключові позиції документа:
Співпраця України та Великої Британії майже у всіх сферах,
розширення військової співпраці (тренувальні місії, збройна підтримка) та зміцнення безпеки морів з метою безпечного судноплавства,
інвестиції у виробництво зброї,
Велика Британія стає ключовим партнером для української енергетики у розробці стратегій.
Передбачається спільна протидія інформаційним іноземним маніпуляціям і втручанням, посилення кібербезпеки.
Плюс нові стволи
“Ми маємо разом захищати право на життя, – заявив президент України Володимир Зеленський. – Цією угодою демонструємо приклад далекоглядних відносин”.
“Ми з вами не лише сьогодні чи завтра, а й по тому, коли ця війна закінчиться, – наголосив британський прем’єр Кір Стармер. – Абсолютно переконані, що коріння справедливого і сталого миру проходить через силу, тож працюватимемо із союзниками для гарантування Україні саме такого миру. Дискусія триватиме найближчими місяцями”.
Кір Стармер оголосив про передачу Україні 150 артилерійських стволів. Вочевидь, йдеться про них як про комплектуючі для наявних артсистем. За його словами, ця зброя надійде до Києва за кілька тижнів. Також Київ отримає мобільну систему ППО і 30 тисяч БпЛА.
Знову про миротворців і гроші
Гарантією України мають стати і миротворці. Але, як наголосив Володимир Зеленський – не єдиною. Президент повторив тезу, озвучену напередодні у Польщі, “це має бути лише сегмент”. А от Кір Стармер додав важливе з його точки зору: говорячи про мир і гарантії, Велика Британія має на увазі максимально можливе посилення позиції України. Водночас, на його думку, позиція нашої держави нині “дуже сильна”, а роль США “життєво важлива, ми з ними щодня працюємо”.
Фінансове питання є ключовим для проукраїнської коаліції. Як пояснив президент, війна 2024 року коштувала Україні приблизно 100 мільярдів доларів США, з яких 40 мільярдів – внесок нашої держави, 35 мільярдів – США, 25 мільярдів – Європа. “Безумовно, найвищий внесок – люди, але ви бачите відсотки, – зазначив він. – Ми не можемо через деталі втратити цей союз, як і забути про внесок України”.
В очікуванні можливого перегляду Вашингтоном стратегії і тактики по Україні, Велика Британія цією угодою зафіксувала свій майбутній внесок. У фінансовому вимірі це 3,6 мільярда доларів США щорічно і 6,6 мільярда цього року за рахунок “заморожених” активів Росії.
Атмосфера агресії
Під час переговорів британського прем’єра з українським президентом Росія обстріляла Україну. Дісталося й урядовому кварталу, зокрема, будівлям поблизу Офісу президента.
“Для мене атака безпілотників – нагадування про те, з чим Україна стикається щодня”, – поділився враженнями Стармер.
“Ми також передамо привіт”, – пообіцяв Зеленський.
Варто зазначити, що і британські журналісти звернули увагу на відносний спокій українських колег під час ворожого нальоту.
Приклад мужності, захоплення яким висловив Кір Стармер, однак, не міг повністю нейтралізувати відсутність конкретики під час його спілкування зі ЗМІ. Можливою причиною може бути тиск, котрий на нього здійснює близький соратник і спонсор Дональда Трампа – Ілон Маск. Наголошуючи на відсутності запрошення Стармера на інавгурацію нового президента США, він звинуватив прем’єра у спробі підірвати вибори. Раніше Стармер закликав Трампа, щоби той тримався подалі від Маска.
Визначена невизначеність
Можливо, конкретику, та ще й від Трампа напряму, привіз міністр оборони Італії Гвідо Крозетто, котрий теж 16 січня прибув до Києва.
Підсумовуючи візити, можна зробити висновок про намагання Європи погодити стратегію оборони, котру, напевне, і представлять Дональду Трампу. Стратегія, вірогідно, стане відповіддю на фінансовий тиск обраного президента США на НАТО, Україна у ній відіграватиме ключову роль. Не виключено, під стратегію п’ять країн Європи створили формат Е5 з підтримки нашої країни (Франція, Німеччина, Велика Британія, Італія, Польща).
Недаремно ж американські ЗМІ пов’язали сплеск дипломатичної активності європейців по Україні з інавгурацією Дональда Трампа 20 січня. Цікаво, що мовчать із цього приводу Китай, Індія та інші важливі країни Глобального Півдня. Між тим, 17 січня Росія підпише угоду про стратегічне партнерство з Іраном, на протидії якому наголошував кандидат у міністри оборони США Піт Хегсет.
Трикутник безпеки
З усіх країн-партнерок наразі лише Велика Британія зважилася укласти сторічну угоду, котра передбачає широку взаємодію. Її зацікавленість зрозуміла, пояснив Gazeta.ua кандидат політичних наук Олексій Буряченко: після виходу з ЄС країна переживає фантомні геополітичні болі й прагне поширити свій вплив.
“В Україні є місце для розміщення контингенту. Україна – це водночас і вплив на Чорноморський регіон, що логістично розкриває Британії більший вплив на Середзем’я, на Африку і на Близький Схід. Лондон отримує шанс перезавантажити відносини зі своєю колишньою колонією – Індією, надати їй логістичний хаб для товарів на багаті ринки Європи під гарантії безпеки Україні”, – пояснив експерт.
Олексій Буряченко звернув увагу на дискусію про європейське НАТО саме з подачі Стармера.
“Трикутник “Британія – Європа (перш за все, Франція) – і Україна” може зіграти важливу роль у стабільності безпеки Європейського континенту”, – пояснив він. Може бути і формат “Україна – Польща – Британія” з фінансуванням від усієї Європи.
Опосередковано про справедливість версії свідчить візит міністра оборони Італії, зауважив Олексій Буряченко, “можливо, як дитячий пазл Європа збирає власну безпеку”.
Скепсис Альбіону
Захід розуміє, якщо хоче нормального результату від переговорів з Росією, треба зміцнювати позиції України, у тому числі санкційні, зазначив редактор української служби Atlantic Council Пітер Дікінсон.
Але у Лондоні є різні думки. “Як ми можемо обіцяти Україні стабільну щорічну підтримку, коли нам самим не вистачає грошей, – каже оглядач Пітер Хетчінс. – Наші власні збройні сили не працюють з кораблями, наші повітряні сили дедалі частіше “застрягають”. Ми витрачаємо на житлові субсидії більше коштів, ніж на ППО. Навіщо витрачатися на Україну? Я не можу сказати, чому це в інтересах Британії. Як мінімум, треба обговорити”.
Можливо, саме у критиці всередині країни і полягає відповідь, чому Стармер був таким стриманим у Києві.