Попри відчайдушні спроби Москви демонструвати впевненість, реальний стан економіки РФ є вкрай загрозливим. Виснаження ресурсів та посилення санкцій ставлять фінансову систему країни під безпрецедентний тиск. Експерти попереджають: 2026 рік може стати критичним, випробовуючи на міцність не лише економіку, а й терпіння громадян.
Більшість фінансових резервів, які живили військову машину, вже вичерпані. Нещодавні санкції США проти нафтових гігантів, таких як «Роснєфть» та «Лукойл», поглиблюють дефіцит ліквідності. Це ослаблює основу російської економіки, яка вже й так перебуває у найгіршому стані з початку повномасштабного вторгнення.
Видобувна галузь, головний донор російського бюджету, стрімко занурюється у кризу. Через обмеження, запроваджені у жовтні, Росія змушена продавати нафту марки Urals зі значним дисконтом понад 20 доларів за барель. Доходи від енергоносіїв різко скоротилися у грудні 2025 року, демонструючи падіння майже на 50% порівняно з минулим роком.
Це відбувається на тлі рекордних воєнних витрат, які лише за перші три квартали сягнули 149 мільярдів доларів. Газовий монополіст «Газпром» також переживає скрутні часи, зафіксувавши збиток у 12,9 мільярда доларів після втрати європейського ринку. Грошові резерви компанії стрімко танули, впавши з 27 мільярдів доларів до критичних 6-8 мільярдів.
Щоб стримати стрімку інфляцію, Центральний банк РФ був змушений підняти ключову ставку вище 20%. Такий крок призвів до зупинки інвестиційних процесів по всій країні. Як наслідок, корпоративний сектор зіткнувся з масовими неплатежами, що створює значну загрозу для всієї банківської системи.
Економічні негаразди безпосередньо позначилися на житті пересічних росіян. Витрати населення на базові товари, такі як одяг, предмети побуту та медицина, скоротилися на 6-9%. У багатьох регіонах компанії перекладають свої фінансові труднощі на працівників, що призвело до майже потроєння заборгованості по зарплатах у жовтні.
На тлі економічного спаду Росією котиться хвиля репресій, що стає новою нормою. Арешти чиновників і силовиків, навіть тих, хто вважався лояльним режиму, перетворилися на повсякденну реальність. Політична система, створена Кремлем під час війни, активно використовує репресивний апарат для управління та придушення невдоволення.
Аналітики припускають, що Кремль не обов’язково організовує ці репресії спеціально, а скоріше не перешкоджає їхньому поширенню. Нижчі ланки бачать у них потенціал для кар’єрного зростання, а еліти використовують для перерозподілу власності та зведення рахунків. Це робить репресії самопідтримуваним механізмом, що є ознакою не сили, а внутрішнього розкладу системи.
Хоча російські еліти поки не очікують масштабних політичних потрясінь, 2026 рік обіцяє стати першим по-справжньому важким роком для російського суспільства. Порожні гаманці можуть випробувати терпіння населення до межі. Масштабні арешти, що є ознакою розкладання режиму, можуть стати каталізатором його остаточного руйнування.