Служба зовнішньої розвідки України представила новий аналіз економічної ситуації в Росії, виявивши значні системні проблеми. Звіт підкреслює глибокі структурні зміни, що відбуваються в російській економіці під впливом зовнішніх факторів та санкцій. Ці трансформації мають болісний характер і свідчать про посилення вразливостей.
Ключовими чинниками падіння валютних надходжень стали глобальне зниження цін на енергоносії та квоти ОПЕК+ на видобуток нафти. Частка паливно-енергетичних товарів у російському експорті скоротилася до 54,9% з 61,6% попереднього року, що сигналізує про ослаблення енергетичного сектору. Це безпосередньо вдарило по базовому джерелу прибутку країни-агресорки.
Додатковим негативним сигналом стало падіння експорту продовольства та сільськогосподарської сировини на 10,3%, що вказує на втрату позицій навіть у стійких сегментах. Водночас скорочення імпорту інвестиційних товарів, таких як машини та обладнання, на 8,7% прямо свідчить про згортання інвестиційної активності. Це значно погіршує перспективи модернізації російської промисловості та затягує економічне відновлення.
На тлі цих проблем, зростання імпорту товарів широкого споживчого попиту, зокрема продовольства (+14,2%) та хімічної продукції (+2,6%), виглядає як вимушена компенсація внутрішніх дисбалансів. За даними розвідки, Китай залишається найбільшим торговельним партнером Росії, на якого припадає близько 27% експорту та 45% імпорту. Проте навіть у двосторонній торгівлі з КНР зафіксовано скорочення експорту нафти на 7,6% та вугілля на 11%, що додатково послаблює позиції Москви.
Експерти української розвідки наголошують, що суттєве зниження експорту нафти й газу скорочує валютні надходження та підвищує вразливість федерального бюджету РФ. Зростання експорту хімічної продукції та металів має обмежений, відновлювальний характер і не компенсує втрати енергетичного сектору. Посилення ж залежності від Пекіна лише закріплює асиметричну модель зовнішньої торгівлі, де Китай стає основним постачальником промислової продукції для Росії.