Авіаексперт Валерій Романенко, провідний науковий співробітник Державного музею авіації пояснив, що саме означає термін “локаційно втрачені” дрони, який з’являється у зведеннях Повітряних сил ЗСУ.
Про це він розповів в інтервʼю Radio NV.
За його словами, це поняття стосується виключно дронів типу “Гербера”, місце падіння яких залишається невідомим. Ці безпілотники – легкі пінопластові апарати з китайськими двигунами потужністю 3,5 к.с., зібрані, ймовірно, в Росії за китайськими технологіями.
Оскільки ці дрони значно повільніші за Shahed-136, українські радари часто не фіксують їх, щоб не перевантажувати систему ППО. Романенко пояснює: якщо система фільтрує цілі зі швидкістю менше 150 км/год, такі дрони просто не потрапляють у поле спостереження – звідси і статус “локаційно втрачені”.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ворог випробовує нову тактику під час дронових атак
“Чому Джо невидимий? Бо за ним ніхто не слідкує”, – додав він іронічно.
Ці апарати зазвичай не несуть вибухівки, тому не становлять серйозної загрози. Як приклад експерт навів інцидент із влучанням одного такого дрона в гуртожиток, де він лише вибив шибку та пошкодив раму.
Водночас, за даними ГУР, Росія масово використовує “Гербери” для імітації атак дронами-камікадзе Shahed, перевантажуючи українську ППО. Їх виготовляють з фанери та пінопласту, а комплектуючі постачаються з Китаю через треті країни. Збірка таких БПЛА відбувається на заводі в Єлабузі (Татарстан).
На окремих ділянках фронту, зокрема на Покровському напрямку, російські окупаційні війська збільшили застосування безпілотників у 3-4 рази.
Крім того, російські війська активно нарощують засоби радіоелектронної боротьби та розвідки.