Литва кардинально оновлює свою стратегію національної безпеки, визнаючи екзистенційну загрозу з боку Росії. У Вільнюсі попереджають, що Кремль може бути готовий до військового протистояння з НАТО вже до кінця десятиліття. Цей крок є відповіддю на суттєве погіршення безпекового середовища в регіоні.
Нова редакція документа чітко констатує постійну готовність Росії застосовувати військову силу. Попри триваючу війну в Україні, Москва демонструє здатність відновлювати свої бойові можливості. Це змушує Литву адаптувати свою оборонну доктрину.
Основними опорами оборони держави названі потужні військові спроможності, стійкість суспільства та непохитна підтримка союзників. Посадовці наголошують на критичній необхідності цілеспрямованої підготовки як державних інституцій, так і громадян до умов війни. Це включає всебічну готовність до протидії можливій агресії.
Заступник міністра оборони Литви Кароліс Алекса підкреслив, що повномасштабне вторгнення Росії в Україну чотири роки тому підтвердило попередні оцінки. Ці прогнози були закладені до чинної стратегії, ухваленої за два місяці до початку великої війни. Таким чином, поточні події лише посилили актуальність цих висновків.
Попередній документ залишається актуальним, роблячи акцент на комплексній обороні. Він передбачає формування підрозділів територіальної оборони та посилення добровільної організації «Литовський союз стрільців». Однак, оновлена стратегія більш відверто визначає російську загрозу як екзистенційну для країни.
З огляду на зростаючі ризики, документ передбачає значне збільшення оборонних витрат до 5-6% ВВП. Очікується, що вже наступного року оборонний бюджет Литви перевищить 5% ВВП. Це стане вагомим внеском у зміцнення національної безпеки.
Плани російського диктатора щодо територіальної експансії не обмежуються Україною, про що свідчать розвідувальні дані. Він прагне встановити контроль над іншими колишніми республіками СРСР, включаючи країни Балтії. Цей геополітичний контекст лише посилює занепокоєння Вільнюса.