Після масштабних обстрілів Києва 9 січня, що призвели до значних пошкоджень енергосистеми в умовах сильних морозів, питання готовності столиці до кризових ситуацій гостро постало на порядку денному. Президент Володимир Зеленський звинуватив столичну владу в нібито недостатній підготовці міста. Ця заява спровокувала широку дискусію щодо відповідальності та координації між центральною та місцевою владою.
Експерти зазначають, що такі спроби перекладання відповідальності не є новими. Директор аналітико-дослідницького центру «Інститут міста» Олександр Сергієнко вказує на системну проблему. Президент анонсував створення постійного штабу для координації ситуації в Києві та запровадження режиму надзвичайної ситуації в енергетиці по всій Україні.
Сергієнко підкреслює, що критична ситуація зачепила не лише столицю, а й усю країну. Виникає питання, хто несе відповідальність за загальнонаціональний стан енергосистеми, якщо в Києві звинувачення спрямовуються на мера. Невдовзі після цього першого віцепрем’єр-міністра — міністра енергетики було призначено керівником робіт із підтримки людей у кризових умовах.
Цей посадовець, Денис Шмигаль, у своєму виступі у Верховній Раді зазначив, що Харків був підготовлений до кризових ситуацій, маючи мобільні котельні та розподілену генерацію. На противагу цьому, він заявив, що Київ “на жаль, був… непідготовлений зовсім”, і тепер доведеться вживати кризових заходів. Подібні висловлювання викликали незручність серед експертів.
Олександр Сергієнко, зокрема, висловив здивування, адже Шмигаль має значний досвід в енергетиці, раніше обіймаючи посаду директора ДТЕК Бурштинська ТЕС. Він також є кандидатом економічних наук. Це ставить під сумнів його оцінку готовності столиці.
Всупереч заявам про неготовність, Київ мав значні ресурси для протидії холоду. Вже 10 січня «Київтеплоенерго» оперативно розгорнуло 18 мобільних котелень у 13 лікарнях міста, кожна потужністю 1,8 МВт. Загалом у розпорядженні міської влади 69 мобільних котелень, що більше, ніж у будь-якому іншому місті України.
Щодо розподіленої генерації, Київ не створював її спеціально під час повномасштабної війни, оскільки вже давно володіє розгалуженою мережею теплової генерації. Офіційні дані за 2014 рік свідчать про наявність 183 котелень у складі ПАТ «Київенерго». Переважна більшість з них працює на природному газі.
Ці об’єкти були побудовані задовго до того, як нинішній міністр енергетики обійняв свої посади. Хоча цифри можуть дещо відрізнятися сьогодні, всі ці котельні й досі перебувають у складі «Київтеплоенерго». Це підкреслює вже існуючу базу для енергетичної стабільності.
Аналітики, зокрема Сергієнко, критикують центральну владу за те, що вона не вперше перекладає відповідальність, замість того, щоб виконувати свої функції. Виникає питання: чому Верховний головнокомандувач допустив знищення ключових об’єктів енергопостачання Києва, таких як ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6? Шукати крайніх у цій ситуації може бути контрпродуктивно.
Формально за безпеку Києва відповідає очільник міської військової адміністрації. Проте плутанина в системі управління столиці, на думку експертів, працює проти Києва та України в цілому. Відсутність чіткого розуміння, хто за що відповідає, ускладнює ефективне вирішення проблем.
Невтішний висновок полягає у відсутності робочого діалогу між центральною владою та органами місцевого самоврядування. Бажання прикрити непрофесіоналізм та серйозні збої в системі державного управління безпосередньо шкодить здатності держави чинити опір агресії в тилу. Мер Києва Віталій Кличко, який очолює Асоціацію міст України, заявляв, що президент жодного разу не зустрічався з ним за чотири роки війни.
15 січня відбулася селекторна нарада за участю президента з питань енергетики, де вперше за тривалий час зібралися представники центральної влади та керівництво столиці й великих міст. На цій зустрічі Віталій Кличко зайняв примирливу позицію. Він наголосив, що публічні взаємні звинувачення лише поглиблюють кризу та деморалізують суспільство.
Однак президент висунув закиди щодо рішень Кличка, зокрема заяв про можливу евакуацію з Києва, зроблені без погодження з Офісом президента. Це свідчить про те, що замість змістовної координації сторони знову зосередилися на з’ясуванні, “хто почав першим”. Така ситуація підтверджує системну проблему: відсутність робочого механізму спільного управління в умовах війни, який має базуватися на єдиній меті — вистояти, а не на емоціях чи амбіціях.
Директор Центру дослідження енергетики Олександр Харченко назвав останні атаки на критичну інфраструктуру Києва безпрецедентним випадком. Він підкреслив, що світ ще не знав таких атак по енергетиці на місто з центральним опаленням при температурі -15°C, яке було зруйноване.