Бріжит Бардо – ім’я, що десятиліттями визначало епоху. Від блискучої кінозірки 50-70-х років до палкої захисниці тварин, її життя стало калейдоскопом слави, скандалів та глибоких особистих трансформацій. Сьогодні ми згадуємо непересічну долю цієї французької ікони.
Дитинство Бардо минуло в суворих умовах, де вона плекала мрію про балетну кар’єру. Однак доля склалася інакше, коли її фото з’явилося на обкладинці журналу Elle. Ця публікація привернула увагу режисера Марка Аллегре, і у 1952 році, вісімнадцятирічна Бріжит вперше вийшла на кіноекран.
Після кількох незначних ролей і зйомок в Італії, її кар’єра стрімко злетіла. Світову славу та неабиякі скандали приніс фільм 1956 року «І Бог створив жінку». Ця стрічка миттєво зробила її міжнародною зіркою.
Далі були успішні роботи, такі як «У разі нещастя», «Парижанка» та «Бабетта йде на війну». Фільм «Істина», що зібрав шість мільйонів глядачів, сама акторка вважала найкращим у своєму творчому доробку. У 60-х роках Бардо знялася у стрічках «Приватне життя» та «Зневага», одна зі сцен якого увійшла до золотого фонду кінематографа.
Спільна робота з Жанною Моро у фільмі «Віва Марія!» закріпила її статус національної ікони. Саме Бріжит Бардо стала прототипом образу Маріанни, що символізує Францію. Попри численні пропозиції з Голлівуду, вона відмовилася від переїзду, прагнучи залишитися у звичному середовищі.
У 1975 році кінодіва остаточно залишила світ кіно, заявивши, що слава перестала відповідати її внутрішньому стану. Після завершення акторської кар’єри, Бардо повністю присвятила себе захисту тварин. У 1986 році вона заснувала власний благодійний фонд, ставши його незмінною рушійною силою.
Водночас, її політичні погляди з часом значно радикалізувалися. Вона відкрито підтримувала ультраправі сили Франції. Неодноразово акторка опинялася в центрі гучних скандалів через свої дискримінаційні висловлювання.