В умовах розбудови демократичного суспільства, сучасні українські медіа відіграють ключову роль, виступаючи ефективним інструментом для ініціювання позитивних змін. Протягом 2025 року тисячі експертних аналітичних матеріалів та інтерв’ю були представлені громадськості. Частина з них не лише попереджала владу про потенційні помилки, але й відкрито закликала до рішучих дій у найважливіших суспільних сферах.
Один з таких матеріалів викрив системні проблеми у планах добудови енергоблоків Хмельницької АЕС. Журналісти вказали на ймовірну підробку документів, відсутність техніко-економічної експертизи та нереальні терміни реалізації проєкту. Найважливішим виявилася відсутність коштів для закупівлі реакторів з Болгарії. Згодом віцепрем’єр-міністр Болгарії підтвердив відмову продавати реактори Україні, після чого проєкт було призупинено.
Інше розслідування стосувалося судової справи державного ПриватБанку, де йому загрожувала виплата 17,5 мільйона доларів колишній дружині ексспіввласника. Публікація деталізувала обставини справи, які ставили під сумнів попередні судові рішення на користь позивачки. Як результат, заплановане слухання у Верховному Суді було перенесено на невизначений термін, що дозволило державному банку зберегти значні кошти.
Систематичне висвітлення проблем із перезавантаженням Бюро економічної безпеки (БЕБ) заздалегідь попереджало про загрозу зриву конкурсу на директора. Попри це, конкурс відбувся, викликавши резонанс через ігнорування законних процедур. Завдяки підтримці громадськості, активістів та аналітичних центрів, справедливість перемогла: Олександр Цивінський зрештою очолив БЕБ.
Було також конструктивно розкритиковано законопроєкт №9363 від Міністерства юстиції, що стосувався цифровізації виконавчого провадження. Хоча законопроєкт був прийнятий у першому читанні, експерти вказували на його неефективність та недосконалість. Зрештою, Верховна Рада визнала запропоновані зміни непродуктивними та відхилила законопроєкт під час другого читання.
Аналіз ефективності держзакупівель у будівельній галузі виявив системні переплати, що сягали майже 2 мільярдів гривень. Головною проблемою був контроль над цінами, оскільки претензії можна було пред’являти лише постфактум. У відповідь на рекомендації, Міністерство економіки за два місяці унормувало публікацію цін на будівельні матеріали в системі Prozorro.
Експертні попередження стосувалися і ризиків пенсійної реформи під час війни, зокрема впровадження обов’язкових накопичувальних пенсій за високої інфляції. Була підкреслена відсутність надійних інструментів для інвестування коштів. Ці реформи згодом були відкладені, а очільник профільного міністерства публічно визнав цю проблему, зазначивши пошук рішень Києвом та партнерами.
Дві публікації привернули увагу до пільг на електрокари, аргументуючи, що власники таких авто вже мають значні переваги. Хоча депутати пропонували продовжити пільги, експерти застерігали від такого кроку. Уряд зрештою не підтримав ініціативу щодо продовження цих пільг.
Окрема стаття попереджала про наслідки реформи старшої школи, яка могла позбавити дітей, особливо у сільській місцевості, доступу до повної середньої освіти за місцем проживання. Матеріал викликав жваве обговорення у парламенті наступного дня. Незабаром депутати внесли та ухвалили новий законопроєкт, який враховував усі висловлені критичні зауваження.
Критиці піддався і наказ Міністерства освіти і науки №1112 щодо дистанційного навчання. Було вказано на його обмеження щодо вибору закладів освіти, доступності навчання та безпеки учнів у прифронтових регіонах. Після публікації віцепрем’єр-міністр та міністр цифрової трансформації заявив про скасування цього наказу.
В інтерв’ю було розкрито подробиці створення української акустичної системи для виявлення повітряних цілей, що отримала назву «вуха для ППО». Ця інноваційна розробка, що значно посилює можливості протиповітряної оборони, невдовзі отримала державну підтримку.
Крім реагування на поточні проблеми, журналістика також діагностувала стан державної влади та політичних рішень. Низка аналітичних матеріалів стала ключовим джерелом для формування суспільного розуміння причин та наслідків політичних процесів. Ці публікації, зокрема, сприяли суспільному обговоренню, що завершилося відставкою Андрія Єрмака з посади керівника Офісу Президента.
Унікальний аналіз раніше невідомих чернеток непублічних документів, що лягли в основу потенційного мирного врегулювання в Україні, першим з’явився в українському інфопросторі. Цей матеріал детально розкрив подробиці «мирного плану Трампа» та інших пропозицій. Він інтенсифікував публічну дискусію щодо майбутнього ЗАЕС, заморожених активів, гарантій безпеки для України та її вступу до НАТО.
Ці приклади демонструють, що незалежна та якісна журналістика є невід’ємною частиною демократичного процесу. Вона не лише інформує, але й активно впливає на державні рішення, сприяючи прозорості та відповідальності влади. Завдяки таким матеріалам суспільство отримує можливість контролювати владу та вимагати ефективних змін на благо країни.