Вісім парфумерних флаконів із колекції Вікторії ЛИСЕНКО
1. Шатлен
Я спершу створила музей, а потім почала збирати експонати. Зазвичай робиться навпаки. Найперший флакон у моїй колекції шатлен. Понад 100 років тому ємності з парфумами жінки спеціальним гачком кріпили до корсажу сукні. Побачила такий на блошиному ринку в Парижі й купила. Пляшечка прикрашена срібним декором із ланцюжком-кріпленням. Тепер зберігається в музеї в порцеляновій скриньці.
Маю в колекції декілька шатленів із Франції, Британської та Австро-Угорської імперій. Виготовлені зі срібла та кришталю, що свідчить про статус їхніх власниць. У таких шкаликах могли бути парфуми з різким ароматом або нюхальні солі, які часто використовували, коли жінка непритомніла. Також вдихання нюхальної солі іноді перетворювалося на ритуал на світських заходах.
2. З уранового скла
Люди бачили фото з мого музею, писали чи телефонували і пропонували деякі екземпляри. Мене цікавить лише XIX початок XX століття, коли виготовлення таких пляшечок було видом мистецтва. Для сучасних у музеї започаткували соціальну акцію. Облаштували столик, на якому відвідувачки можуть залишати свої флакони від парфумів і вибрати собі інші. Несподівано одна жінка принесла два екземпляри початку ХХ століття з кольорового муранського скла.
В нашій колекції є характерні для того періоду флакони з уранового скла зеленого кольору. Їхня унікальність у тому, що завдяки доданим у скло сполукам урану вони світяться під дією ультрафіолету. Цей матеріал був популярний із середини ХІХ століття й до 1940-х. Традиційно уранове скло називали канарковим, бо спектр його кольорової гами нагадував кольори канарок. Бум уваги до нього почався, після того як 1885 року один із виробів подарували британській королеві Вікторії. Вона зауважила, що колір нагадав їй захід сонця на Бірмі. З того часу це скло і флакони отримали назву “бірманські”. Навіть тепер вони коштують дорого.
3. Декольні
Нова ера в поширенні парфумів почалася, коли ємності для них стали оздоблювати в техніці деколь (перенесення виконаного на папері зображення на інші предмети. Країна). Представлені в музеї експонати датуються першою половиною ХІХ століття. В той час люди традиційно купували духи у великих пляшечках і переливали їх у декольні флакони. Деякі з них виготовлені в Парижі.
4. Флакон у кофрі
Один із моїх улюблених експонатів музею дійшов до нашого часу в автентичному шкіряному футлярі. На ньому збереглося маркування виробника. Це велика рідкість, бо в середині ХІХ століття парфумери переважно не маркували своєї продукції. Тому цей набір окраса колекції. Аромат, який містився у флаконі, створений французом Дюбуї. Він успадкував виробництво жіночих рукавичок, а у ХІХ столітті додав до родинної справи парфумерію. Його магазин був у самому центрі Парижа за адресою Пале Рояль, 4849.
У ті часи флакони були цінні. До них ставилися дбайливо. Якщо пляшечка випадково розбивалася, нову замовляли в Парижі чи іншому місті й пів року чекали, доки виготовлять і привезуть залізницею. Після використання парфумів ємності не викидали, а залишали на згадку. В ті часи жінки зберігали флакони, віяла й інші аксесуари. До прикладу, в музеї є весільний вінок, який власниця зберігала в коробці на спеціальній подушці.
5. Флакони періоду Наполеона III (18481870 роки)
Сети з двох або трьох парфумів у вишуканому оздобленні стали популярні в середині ХІХ століття у Франції. Почалося все з того, що хтось подарував такий набір імператору Наполеону. Відтоді кожен аристократ прагнув мати “королівський” флакон. У моїй колекції в них збереглися запахи парфумів. Але за 100 років залишки підсохли, запах змінився і став різкий. Минуле має інший аромат, і він для нас не до кінця зрозумілий.
6. Із пульверизатором
Пляшечка з пульверизатором демонструє еволюцію флаконів. Колись така ємність була чимось фантастичним. Раніше жінки брали парфуми на долоню й розбризкували навколо себе. Прагнули, щоб аромат супроводжував їх, як шлейф. Флакони зі спеціальним розпилювачем-пульверизатором типу “груша” стали основою кардинальних змін у способі “одягання” парфумів. Цей механізм винайшли наприкінці ХІХ століття, й він одразу отримав схвальні відгуки. Завдяки пульверизатору зменшився об’єм парфумів, які наносили на тіло, одяг чи аксесуари, а площа зросла.
7. Із декоративною китицею
Період кінця ХІХ початку ХХ століття в парфумерному виробництві особливий двома тенденціями зменшенням об’єму флакона та активним декоруванням. “Хочете продати парфуми прикрасьте пляшечку яскравою стрічкою!” це правило застосовували в тогочасному маркетингу. Флакон із декоративною китицею найточніше представляє ці дві тенденції. Прикраса свідчить про захоплення дизайнера китайською культурою, що теж було у трендах того періоду.
8. Із прозорого скла з ручним розписом
Ці ємності датуються серединою ХІХ століття. Їх виготовляли в Росії, Франції та Австрії. Вони цікаві ручним нанесенням рослинно-квіткового орнаменту. Деякі автентичні флакони різних видів нагадують роботи сучасних брендів. Це підтверджує, що дизайнери черпають ідеї з минулого.
Щоб регулярно читати всі матеріали журналу “Країна”, оформіть передплату ОНЛАЙН. Також можна передплатити онлайн на сайті Укрпошти за “ковідну тисячу”