Тисячі людей вийшли на вулиці Данії 17 січня, щоб висловити рішучу підтримку Гренландії. Протести спалахнули у відповідь на заяви президента США Дональда Трампа щодо можливого придбання арктичного острова. Демонстранти вимагають від Сполучених Штатів поважати право гренландців на самовизначення.
У Копенгагені учасники акції зібралися перед мерією, а потім рушили до посольства США. Вони скандували «Гренландія не продається» та тримали плакати з написами «Руки геть від Гренландії», поряд із національним прапором Гренландії. Схожі акції солідарності пройшли й в інших містах Данії, а також заплановані у Нууку, столиці Гренландії.
Президент Трамп неодноразово заявляв про стратегічне значення Гренландії для безпеки США. Він вказує на її вигідне географічне розташування та значні поклади корисних копалин як причини потенційного інтересу. Американський лідер не виключає навіть застосування сили для можливого захоплення острова, що викликало хвилю обурення.
На тлі цих заяв європейські країни, на прохання Данії, вже направили військовий персонал на острів. Цей крок підкреслює серйозність ситуації та готовність Королівства захищати свої суверенні території. Посилення військової присутності демонструє рішучість перед зовнішніми загрозами.
Політичні сили Гренландії єдині у своєму баченні майбутнього. Всі п’ять партій парламенту виступають за незалежність, але воліють залишатися у складі Данії, аніж приєднуватися до США. Джулі Радемахер, голова організації Uagut, що представляє інтереси гренландців у Данії, підкреслила: «Гренландія та гренландці мимоволі стали фронтом у боротьбі за демократію та права людини».
Протести в Данії були організовані гренландськими спільнотами у співпраці з неурядовою організацією ActionAid Denmark. Камілла Зізінг, керівниця об’єднаної асоціації місцевих гренландських організацій Inuit, чітко заявила: «Ми вимагаємо поваги до Данського королівства та права Гренландії на самовизначення».