Інтрига, яку привіз прем’єр Великої Британії зі США

Головна Сторінка » Інтрига, яку привіз прем’єр Великої Британії зі США

Візит Кіра Стармера, на який покладали надії в Україні, завершився без бажаного для Києва результату, але глава британського уряду повернувся до Європи сповнений рішучості до політичних маневрів. Яких саме і чому вони важливі для нас, – досліджувала Gazeta.ua.

Без дозволу

Попри очікування Києва, Вашингтон не оголосив про зняття заборони на удари західними ракетами вглиб Росії. “Позиція незмінна”, – констатував радник Білого дому по комунікаціях з нацбезпеки Джон Кірбі.

Натомість президент США і прем’єр Великої Британії заявили про непохитну підтримку України. Також обидва політики висловили “глибоке занепокоєння” військовою співпрацею Північної Кореї з РФ, а також підтримкою Китаєм російського ВПК.

Конкретизував по “далекобійці” лише Кір Стармер: остаточного рішення немає, новини можливі на Генасамблеї ООН під кінець вересня.

Отже, погрози кремлівського диктатора спрацювали?

Багато кроків

Відповіддю став понеділок, 16 вересня. Повернувшись до Європи, Стармер вирушив до Італії. Головною темою зустрічі з прем’єркою Джорджією Мелоні стала протидія незаконній міграції. Насправді, за інформацією Bloomberg, Стармер шукав підтримки Мелоні по “далекобійці” для України, адже жодна з можливих комбінацій, обговорюваних у ЗМІ перед його візитом до Вашингтона (зокрема, “ракети британські – навігація американська”), не спрацювала. Вочевидь, потрібна підтримка країн Європи, щоб просувати ініціативу на Генасамблеї ООН.

Деякі країни ЄС вже висловилися на підтримку “далекобійки,” наприклад, Польща. Але Німеччина, за словами канцлера Олафа Шольца, не дозволить цього своєю зброєю. Якщо зважити, що дві третини експорту німецької зброї припадають на Україну, обмеження вагоме. Тому голова європейської дипломатії Жозеп Боррель заявив, що відмова деяких країн Європи від зняття заборони на “далекобійку” підриває довіру до ЄС. Однак речник Борреля Петер Стано додав – у Брюсселя відсутні повноваження дати такий дозвіл на рівні Союзу, кожна країна ухвалює рішення самостійно.

“Сильне лідерство”

Італія пообіцяла на початку вересня прискорити передачу Україні ще однієї системи ППО. Але Джорджія Мелоні вела переговори на цю тему під тиском критики колишнього прем’єра Джузеппе Конте, котрий звинуватив Мелоні у “подвійних стандартах” щодо України: відправляти зброю й одночасно обмежувати її використання.

Схоже, Стармеру не вдалося остаточно переконати італійську прем’єрку підтримати зняття заборони на “далекобійку”, але й полишає Італію він з обіцянкою Мелоні про захист українського неба. Натомість на спільній пресконференції у понеділок Кір Стармер подякував їй “за тверде керівництво, особливо по Україні” та закликав “поставити Україну у найкраще положення” у цьому протистоянні.

Компліменти не допомогли: італійська прем’єрка заявила, що в Італії таке рішення “сьогодні не обговорюється”, воно є предметом дебатів з іншими країнами. Водночас вона наголосила – це не означає демаршу Риму щодо поставок зброї, тому не має сприйматися “як відхід від України”.

Шлейфи й наслідки

Варто зазначити, що Кір Стармер їздив до США з негативним шлейфом з Великої Британії: його жорстко критикують за скасування субсидій для пенсіонерів на опалювальний період. Після поїздки до США він потрапив у скандал через купівлю одягу своїй дружині одним із донорів. Цікаво, що обидва скандали стали чимось на кшталт “рамочки” для американської поїздки Стармера, чим, безумовно, підважили його позицію в Білому домі. Звісно, Джо Байден орієнтувався, перш за все, на інтереси своєї країни. Навряд чи він взяв до уваги ці скандали. Утім, у ЗМІ були опубліковані дві версії справжнього результату переговорів:

дозвіл надано непублічно тільки для британських ракет,

дозвіл буде надано постфактум, коли перша ракета прилетить углиб території РФ.

І тут виникає питання, чия ж ракета “підірве” російську глибинку, коли в Україні їх і так обмаль, звертає увагу військовий експерт Олег Жданов. “Все, що нам передавали, ми використали”, – пояснив він. Причому, на його думку, якщо все-таки якась ракета й долетить до середини Росії, навряд чи вона буде американською.

Спільна позиція

Головна інтрига полягає в тому, чому Джо Байден усе-таки не зняв заборони на “далекобійку”. З огляду на заяви й дії Стармера, президент США прагне, щоби це була спільна позиція багатьох країн, відтак простежуються паралелі з конфіскацією “заморожених” активів країни-агресорки. По активах справа загальмувала на рівні ЄС. Можливо, не бажаючи такого і з “далекобійкою”, Білий дім почав здалеку: спочатку міністри оборони США й Великої Британії, потім британський прем’єр, нині його поїздки по Європі. До слова, очікуються перемовини по “далекобійці” з Францією.

Іншою причиною може бути небажання Байдена провокувати Путіна на серйозну відповідь, до тактичної ядерної зброї включно, вважає політичний і військовий коментатор, у минулому армійський офіцер Стюарт Кроуфорд. З іншого боку, звернув він увагу, адміністрація чинного президента США може бачити реальну можливість завершити війну, “адже обидві сторони виснажують себе, що в кінцевому підсумку приведе їх за стіл переговорів”. Причому і Росія, і Україна розуміють – вибори у США можуть значно вплинути на підтримку Києва з боку Заходу. “Моя особиста позиція – ми не маємо сидіти склавши руки й цим сприяти Росії”, – резюмував він.