Іран охопили нові хвилі масових протестів 9 січня, що значно підсилило найбільший за останні роки антиурядовий рух. Влада продовжує жорстокі репресії, що включають повсюдне блокування інтернету та призвели до загибелі десятків людей.
Верховний лідер Ірану Алі Хаменеї виступив із заявою, наголосивши, що режим не відступить перед протестувальниками. Він назвав демонстрантів «вандалами» та «диверсантами», звинувативши їх у діяльності в інтересах іноземних держав. Хаменеї зазначив, що протестувальники руйнують свої вулиці «на догоду президенту іншої країни», маючи на увазі колишні погрози Дональда Трампа втрутитися у разі вбивств протестувальників.
Глава судової влади Ірану Голам-Хоссейн Мохсені Еджеї застеріг, що покарання для демонстрантів буде «рішучим, максимальним і без будь-якої юридичної поблажливості». У відповідь на ескалацію насильства, лідери Франції, Німеччини та Великої Британії виступили зі спільною заявою, закликаючи Тегеран до стриманості.
За даними правозахисних організацій, щонайменше 50-51 особа, включно з дев’ятьма дітьми, загинула внаслідок жорстоких розгонів акцій. Понад 2270 демонстрантів були затримані силами безпеки, що підкреслює масштаб урядової відповіді.
Блокування інтернету значно скоротило обсяг інформації, що надходить із країни, викликаючи занепокоєння правозахисників. Міжнародні організації попереджають, що повне відключення інтернету має на меті приховати справжній масштаб порушень прав людини та злочинів, які режим вчиняє для придушення протестів.
Іранські державні ЗМІ вперше визнали наявність заворушень, назвавши їх «насильницькими бунтами», спровокованими «терористичними агентами» США та Ізраїлю. Водночас державні телеканали намагалися створити атмосферу «нормальності», транслюючи кадри проурядових демонстрацій.
Міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі, виступаючи в Бейруті, повторив заяви про втручання з-за кордону, стверджуючи, що іранські протести відрізняються через участь США та Ізраїлю. Сполучені Штати, у свою чергу, назвали міністра закордонних справ Ірану «тим, хто марить» у відповідь на його звинувачення.
До протестного руху приєднався і Реза Пахлаві, син останнього шаха Ірану, який перебуває у вигнанні. Він закликав до нових демонстрацій, а також звернувся до міжнародних лідерів із проханням допомогти протестувальникам, стверджуючи, що Хаменеї використовує відключення інтернету, щоб «вбити цих молодих героїв».
Демонстранти, схоже, відгукнулися на заклик Пахлаві, висловлюючи антиурядові гасла та заклики до повернення вигнаного принца-спадкоємця. Деякі протестувальники бачать у Пахлаві лідера, здатного допомогти у переході до демократії та об’єднати розрізнену опозицію.
Нинішні демонстрації, що почалися минулого місяця, поширилися на всі провінції країни, але ще не досягли масштабів заворушень 2022-2023 років, спричинених смертю Махси Аміні. Проте, вже точаться розмови про потенційне падіння режиму.
Іран стоїть перед обличчям багатогранної кризи, де сходяться економічні, кліматичні, військові та внутрішні політичні розбіжності. Подальша стійкість режиму на тлі цих викликів залишається під питанням, а запас міцності може бути близьким до вичерпання.