З наближенням 2026 року варто пригадати, яким його уявляв кінематограф минулого. Науково-фантастичні стрічки різних епох часто малювали майбутнє як час глобальних катастроф, соціальних розломів та технологічних небезпек. Голлівуд рідко зображував цей період стабільним чи безпечним.
У фільмі “Дум” 2005 року, події 2026 року розгортаються на Марсі, де людство відкриває портал до стародавнього міста. Це відкриття швидко обертається мутаціями та смертельною загрозою. Подібні стрічки, як-от “Привиди Марса” чи “Червона планета”, послідовно руйнують ідею Марса як безпечного притулку. Вони застерігають від надмірного оптимізму щодо космічної колонізації.
Навіть кіновсесвіт Marvel, хоч і має розгалужену хронологію, теж торкається 2026 року. Тоді відбуваються події “Вартових Галактики 3” та “Марвелів”, переважно позаземні. Однак, серіал “Таємне вторгнення” та фільм “Людина-мураха та Оса: Квантуманія” зображують світ, що потерпає від накопичених криз після численних катаклізмів.
Ще більш похмуре передбачення на 2026 рік знаходимо у “Світанку планети мавп” (2014). За сценарієм, смертельний вірус не лише знищує більшість людства, а й надає мавпам інтелекту. Ця кіновізія глобальної пандемії та її наслідків сьогодні звучить особливо тривожно. Фільм акцентує на неминучості конфлікту, демонструючи, як лідери маніпулюють інстинктами, а щирі наміри миротворців залишаються безсилими.
Серед найвпливовіших образів майбутнього залишається “Метрополіс” Фріца Ланга (1927), де 2026 рік – це світ різкої соціальної нерівності. Еліти насолоджуються життям у хмарочосах, тоді як робітники виснажуються під землею. Ця антиутопія резонує з сучасними реаліями, де технологічний прогрес та ажіотаж навколо ШІ часто маскують знецінення праці. Фільм порушує теми автоматизації, класового конфлікту та страху перед машинами, водночас пропонуючи ідею примирення через співчуття.
Несподівано пророчим виявився “Джонні Мнемонік” (1995), який точно передбачив нинішню еру штучного інтелекту та мозкових імплантів. Стрічка задовго до появи зобразила технології, схожі на сучасні розробки Neuralink та великі дата-центри. Фільм також застерігав про “цифрову амнезію”, коли постійний доступ до інформації замінює власну пам’ять.
Хоча ці кінематографічні прогнози на 2026 рік різняться, вони мають спільний мотив. Усі вони висловлюють глибоку недовіру до технологічного прогресу, що відбувається без належного соціального балансу та відповідальності.