Князь новгород-сіверський Ігор разом з братом Всеволодом 23 квітня 1185-го виступив у похід проти половців. Дорогою відбулося сонячне затемнення і люди сприйняли його як поганий знак.
Князь Ігор Святославович отримав благословення в Спаському соборі вирушив в таємний похід на войовничий тюркський народ – половців. Заручився військовою підтримкою тільки найближчих родичів – молодшого брата Всеволода, племінника Святослава. Шлях пролягав через Путивль, де його чекали 15-річний син Володимир. В дорозі 1 травня військо стало свідком сонячного затемнення, що віщувало невдачу.
“Сонце стояще, яко місяць” – так описував сонячне затемнення 1185-го князь Ігор. Він спостерігав його на річці Сіверський Донець.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Князь переміг братів і зайняв престол
На річці Каяла руське військо зіткнулося з основними силами половців. Отримавши рану, Ігор продовжив рух на коні. Він з іншими князями потрапив у полон. Багато воїнів загинуло.
Написане пізніше “Слово о полку Ігоревім” узагальнено говорить про три дні бою з половцями. З полону Ігор утік, залишивши там свого сина Володимира. Він повернувся пізніше, одружившись із дочкою головного половця Кончака. Половці вторглися на Київську Русь.
Після смерті Ярослава Всеволодовича 1198-го Ігор стає чернігівським князем.
У Києві 17 жовтня 1113-го закінчили будувати найбільший собор – Михайлівський Золотоверхий. Його зводили 5 років. Перший камінь заклав князь Святополк-Михаїл.