Євросоюз продовжив індивідуальні санкції проти понад 1200 громадян Росії за вторгнення в Україну. Триватимуть ще пів року. Передбачають обмеження на поїздки, заморожування активів і заборону на надання коштів або інших економічних ресурсів
Атабек СУТАЗОВ, 46 років, економічний аналітик, Бішкек, Киргизстан:
Уряд запровадив спеціальні умови для росіян і білорусів. Можуть подаватися на статус цифрового кочівника. Отримують ідентифікаційний код, право працювати і відкривати банківські рахунки на рік. Щоб було менше охочих обходити санкції, умови й комісії для росіян досить невигідні. Але все одно багато хто оформлює картки, бо краще платити велику комісію, ніж не мати жодної міжнародної картки. Одразу з’явилися консультанти, які це можуть зробити дистанційно.
Працюю в місцевому відділенні міжнародної компанії. Орендуємо приміщення в бізнес-центрі в мого друга. Недавно каже, що невелика російська фірма просить приміщення. Розробляють додатки для телефонів. Домовлялися про інтернет, стабільну електрику й кабінет для серверів. Він за оренду попросив подвійний тариф. Росіяни погодилися. Минулого тижня перепитую, коли ті в’їжджатимуть, бо маємо звільнити для них технічне приміщення. Каже, відмовив. Вимагали, щоб їхній офіс охороняла російська фірма. Дати їм ключі і доступ до всього. Друг відмовив. Каже, що за рік-два вимагатимуть привести свою армію.
Я розумію, що Росія не зупиниться на Україні. Є країни, які ці божевільні чомусь вважають своєю власністю. Але якщо Україна чи Грузія опираються, то Білорусь і Вірменія самі кличуть їх. Схоже на те, що на нас чекатиме така ж доля. Лояльність нашого уряду купують. Розумні люди знають, що нічого хорошого з цього не буде. Росія йде на дно і потягне за собою всіх так званих друзів.
Артур НОВАК, 51 рік, лікар, Варшава, Польща:
Працюю з невиліковно хворими. Маємо невелике відділення. Медсестри надовго не затримуються, бо надто важко й фізично, й емоційно. У березні знайомий зателефонував, що в нього спинилася медсестра з Харкова. Працювала там у паліативному відділенні. Проходила міжнародні курси, має сертифікат. Їй потрібна була робота, а нам кваліфікована людина.
Вимагали дати ключі і доступ до всього. Відмовив
У перший тиждень перевіряв Наталю. Питав, що робитиме з хворим у тому чи іншому стані. Спочатку думав, що вона працювала в дорогому госпісі, бо вміла дуже багато. З нашими пацієнтами робила більше, ніж мала б. Можемо багато чого в неї повчитися. Сказала, що в Харкові звичайне відділення. Допомагали меценати і спонсори, але покласти туди родича можуть усі. Правда, місць мало.
Сподівалися, Наталка затримається в нас. Але хоче повертатися, бо її племінник отримав поранення.
З колегами говорили про Україну й нашу спільну недавню історію. Зрозумів, що знаю про це небагато. Купив кілька книжок, послухав лекції істориків про УПА, Волинську трагедію. У нас іще багато спільної роботи попереду. Хочу, щоб усі дізналися правду про ті події і змогли все осмислити, зробити висновки і пробачити.
Катаріна ЯГДЕР, 41 рік, психолог, ґент, Бельгія:
Попросили попрацювати з дітьми, які постраждали через обстріли. Але не маю такої кваліфікації. На місці з’ясувалося, що потрібен інший спеціаліст. Роззнайомилася з кількома жінками з Луганської області. Знають англійську, вдома добре заробляли. Допомогла їм знайти роботу. Розповіла про свій досвід колегам. Одна зателефонувала, що є можливість влаштувати дітей в українську школу. Я поїхала подивитися, що там. Справді, приймають дітей біженців. Можна водити і як у садок. Приміщення затишне. Власниця привітна. Передала контакти біженкам. Наступного дня телефоную перепитати, як справи. З’ясувалося, що школу спонсорують росіяни. Викладають лише російською. Гарні хатинки на стінах типово російські. Я цього не зауважила. Двом жінкам нормально там залишати дітей, а чотирьом ні.
Хочу, щоб усі дізналися правду
Після знайомства з українками слухаю українську музику. Купила кілька книжок. Мені подобається ваша культура. І прикро, що мусите весь час відстоювати себе, щоб відмежуватись від агресора. Пообіцяла собі бути уважнішою наступного разу.
Сестра працювала масажисткою у Баден-Бадені. Їхній пансіонат орієнтувався на багатих росіян. Сестру відправили на мовні курси, щоб могла запропонувати чай і перепитувати, чи все гаразд. Після 2014-го клієнтів поменшало. Нині зовсім не мають росіян. Запропонували спеціальні умови для Норвегії і Швеції. Це спрацювало. Люди приїхали.
Для одного з госпіталів в Україні закупили медикаменти. Відчуваю жах, коли думаю про ті невмотивовані агресію й ненависть, які росіяни виливають на українців. Колега принципово допомагає лише жінкам і дітям. Я іншої думки. Мій батько був військовий. Коли на тебе нападають, треба опиратися й захищатися. Це твоє право. Тому рада долучитися волонтерством, ліками й поширенням інформації.
Щоб регулярно читати всі матеріали журналу “Країна”, оформіть передплату ОНЛАЙН. Також можна передплатити онлайн на сайті Укрпошти за “ковідну тисячу”