Фінтех-архітектор Дмитро Румянцев про систему управління ризиками, яку завершили у вересні 2022-го і яка стабільно працює у 2025 році.
Осінь 2022 року була для фінансового сектору України моментом істини. Війна, жорсткі регуляторні зміни та кіберзагрози стали найжорсткішим стрес-тестом для банківських систем. Саме в цей період, у вересні 2022-го, завершилося впровадження рішень, які сьогодні, у 2025 році, називають прикладом стійкості.
Одним із таких кейсів стала система управління ризиками для українського філіалу великого європейського банку. Її розробка розпочалася ще до війни, але фіналізація відбувалася в умовах безпрецедентного тиску. Архітектором та технічним лідером проєкту виступив експерт із понад 30-річним досвідом Дмитро Румянцев.
Ми зв’язалися з Дмитром, щоб обговорити, як проєкт, розпочатий у мирному 2021-му, витримав випробування війною, і чому закладені тоді принципи залишаються актуальними й сьогодні.
Дмитре, сьогодні, у 2025 році, ця система працює стабільно. Але давайте повернемося назад. Існує думка, що кризові рішення 2022 року створювалися “на коліні”. У вашому випадку це було так само?
Зовсім ні, і це принциповий момент.
Ми не будували “рятувальну шлюпку” під час шторму – ми будували надійний корабель, який у цей шторм потрапив.
Роботу над проєктом ми розпочали ще у вересні 2021 року. Тоді ніхто не міг уявити масштабу майбутніх подій, але бізнес-вимога була чіткою: банку була потрібна фундаментально нова, швидка та точна система оцінки ризиків. Коли у лютому 2022-го почалося повномасштабне вторгнення, проєкт, звісно, постав перед викликом.
Проте вже за місяць, наприкінці березня 2022 року, команда змогла перегрупуватися і відновити повноцінну роботу. Той факт, що ми змогли довести розробку до успішного релізу у вересні 2022-го – це заслуга як людей, так і закладеної архітектурної гнучкості.
У чому полягала суть цієї системи і чому її запуск восени 2022-го став таким важливим?
Банку була потрібна консолідована й миттєва картина кредитного ризику. Раніше процеси звіряння могли займати дні. Ми ж побудували платформу, яка в режимі реального часу інтегрувала дані з десятків розрізнених джерел – Oracle DWH, державних сервісів (зокрема Дія), скорингових та антифрод-модулів.
На момент запуску це була одна з перших в Україні систем такого класу, що була настільки глибоко вбудована у процес ухвалення рішень. Кожен кредитний кейс проходив через неї автоматично. В умовах війни, коли ризики неповернень зростали експоненціально, здатність банку бачити реальну картину “тут і зараз” стала критичною перевагою.
Ви керували проєктом у ролі Lead Architect. Але відомо, що ви доволі глибоко занурювалися в код. Чому ви обрали таку тактику?
Я завжди дотримувався принципу “граючого тренера” (playing coach).
В умовах стислих термінів та високої відповідальності архітектор не може дозволити собі бути теоретиком, який малює схеми й відходить убік.
Я особисто обирав технологічний стек, проєктував архітектуру додатку, а потім працював пліч-о-пліч з командою розробників. На мені лежала повна відповідальність за якість коду. Я розробив Best Practices для нашого проєкту і особисто перевіряв кожен Pull Request.
Це дозволило нам уникнути технічного боргу ще на етапі створення. Коли ти сам пишеш і перевіряєш код, ти гарантуєш, що система буде працювати саме так, як було спроєктовано на папері.
Минуло кілька років. Технології змінюються дуже швидко. Що дозволило цій системі залишитися актуальною у 2025 році?
Ми від початку проєктували її як живий організм, заклавши принципи, які не старіють: розподіленість, спостережуваність та автоматизацію.
Те, що ми обрали правильний стек і жорстко контролювали якість коду у 20212022 роках, дало свої плоди зараз. Додавання нового джерела даних чи зміна правил ризику не вимагає переписування ядра. Система легко масштабується. Те, що восени 2022-го здавалося рятівним колом для бізнесу, сьогодні стало надійним фундаментом його щоденної роботи.
Ваш досвід в IT налічує вже понад 30 років. Які знання виявилися вирішальними для успіху цього проєкту?
Насамперед – уміння бачити систему цілком і розуміння ціни помилки. Другий аспект – це дисципліна розробки. Я зрозумів, що надійна система починається не просто з ідеї, а з культури коду.
У фінтеху немає місця для “магії” чи хаотичних правок. Має бути керований конвеєр, де кожна дія є перевірюваною та відтворюваною. Саме цей підхід допоміг нам пройти найскладніший 2022 рік і видати продукт, який працює без збоїв і сьогодні.
Якщо підсумувати: що отримав банк у довгостроковій перспективі?
Передбачуваність і швидкість. Рішення ухвалюються за хвилини, розрахунки ризиків прозорі, а людський фактор зведений до мінімуму.
Система довела, що грамотна інженерна думка, закладена ще на старті проєкту, є найкращою страховкою від будь-яких зовнішніх штормів.