На закарпатських схилах, де ще донедавна лунали постріли браконьєрів, сьогодні повертаються косулі та олені. Поява вітропарків змінила не лише енергетику регіону, а й правила виживання дикої природи.
Карпати – один із ключових осередків біорізноманіття в Україні. Проте довгі роки ці гори потерпали від браконьєрства. Через віддаленість, погані дороги й відсутність постійного нагляду дикі ліси ставали пасткою для тварин. Ситуація почала змінюватися з появою вітропарків – і ця зміна має очевидний позитив для довкілля.
Інфраструктура, що відлякує браконьєрів
Будівництво вітроелектростанцій у Карпатах – це енергія та інвестиції. Разом із турбінами в гори приходять дороги, камери спостереження, контрольні точки. У місцях, де колись не було ні душі, тепер з’являється постійний рух людей і техніки.
Микола Герасименко, засновник і керівник групи компаній MCL Group, підкреслює маловідому, але важливу функцію сучасних турбін – відеоспостереження. “Камери на гондолах вітрових установок мають великий огляд і встановлені високо в горах. Хоча їх головна мета – охорона майна, на практиці вони стали ефективним інструментом у боротьбі з браконьєрством”, – розповідає він.
Після завершення будівництва вітропарки зазвичай залишаються без постійної охорони. Але система відеонагляду працює цілодобово. За словами Герасименка, вона вже ефективно використовується, зокрема у Нижньоворітській громаді Закарпаття, де триває будівництво першої вітроелектростанції в регіоні. “Якщо оператор чи охоронна компанія бачать підозрілу активність – реагування відбувається дуже швидко. Таким чином енергетичні об’єкти фактично стають “очима”, які допомагають охороняти природу”, – додає він.
Повернення дикої природи
Зменшення кількості випадків браконьєрства вплинуло і на фауну. У горах все частіше фіксують появу тварин, які раніше зустрічалися рідко. Держагентство лісових ресурсів повідомляє: за останні три роки в Закарпатті кількість копитних зросла на 15-20%. Як не дивно, збільшення популяції диких тварин стали фіксувати поблизу місць встановлення вітроелектростанцій.
Особливо швидко реагують косулі – дуже полохливі тварини, які зникають навіть через незначний шум. Їхня присутність свідчить про безпечність навколишньої території. “Ми бачимо більше слідів тварин, і це не випадковість. Їм стало безпечніше. Браконьєри більше не гуляють тут, як удома”, – каже місцевий лісничий Михайло.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 2025 рік увійде до найспекотніших за всю історію спостережень
Енергія, що служить природі
“Інтеграція сучасних технологій в енергетиці має ще один важливий ефект – екологічний. Камери на турбінах захищають інфраструктуру та допомагають зберігати дику природу Карпат, підвищуючи рівень контролю над важкодоступними ділянками гір”, – зазначає Микола Герасименко.
Крім збереження природи, громади, де розміщуються вітропарки, отримують і фінансові переваги. Місцеві бюджети поповнюються завдяки податкам та соціальним програмам від енергетичних компаній.
Досвід світу: енергія та природа можуть співіснувати
Україна не єдина країна, де вітрова енергетика працює на користь довкілля. У багатьох країнах це вже стало нормою:
Данія: понад 40% електроенергії виробляється з вітру (дані Danish Energy Agency, 2023). Частину турбін встановлюють біля заповідників, дотримуючись принципу “нульового впливу”.
Німеччина: діє понад 30 тисяч вітротурбін, у тому числі в національних парках. Дослідження Федерального агентства з охорони довкілля (UBA, 2022) показало: при дотриманні буферних зон вплив на тварин мінімальний.
США: в Каліфорнії, Техасі та Колорадо створено ековітропарки з буферними зонами, де заборонене полювання. Там ведеться моніторинг дикої природи за допомогою камер і сенсорів (джерело: NREL, 2023).
Це підхід називається “compatible land use” – коли земля використовується одночасно і для енергії, і для збереження природи.
Сучасна вітроенергетика – це більше, ніж просто енергія. Це приклад того, як технології можуть працювати на користь довкілля. При правильному підході – з урахуванням потреб природи й громади – вітропарки стають союзником, а не ворогом дикої природи.