Місто Конотоп Сумської області, котре 12 вересня постраждало внаслідок російської нічної повітряної атаки, не має грошей, щоб відновити водопостачання у будинках та провести обстеження технічного стану будинків.
Про це в ефірі телеканалу “Київ24” заявив міський голова Артем Семеніхін.
Привіт від Конотопа народним депутатам
Після російської атаки у Конотопі зібралась сесія міської ради, на якій депутати вирішували де взяти гроші на ліквідацію наслідків обстрілу. Грошей бракувало навіть на закупи дизпалива для генераторів, а місто залишилось без електорергії та води.
“Зараз проводяться роботи – всі які можемо проводити. Я не знаю з чого ми будемо шукати ці гроші, зазначив мер Артем Семеніхін. Нам треба терміново виділити кошти на обстеження технічного стану будинків … Тому ми ще не знаємо, чи можна там зараз замінювати вікна і взагалі пускати туди людей. Хочу передати привіт депутатам Верховної Ради, які прийняли абсурдний закон і забрали гроші з місцевих бюджетів. Як результат, у нас немає грошей, щоб купити солярку для водоканалу, щоб дати людям воду в достатній кількості”.
Нагадаємо, в ніч на 12 вересня росіяниа атакували Конотоп безпілотниками.
Як повідомляла ДСНС, за попередньою інформацією, осколкові поранення отримали 14 цивільних, серед них дитина.
“Виникли пожежі у багатоквартирних житлових будинках та на об’єктах інфраструктури. Пошкоджені навчальний та медичний заклади, гаражі, автомобілі та інші приміщення”, ідеться у повідомленні відомства.
Рятувальники одночасно працювали за декількома адресами, усі пожежі були швидко ліквідовані.
Першим відгукнувся на потребу Конотопа мер Києва Віталій Кличко. “Спілкувався з Артемом Семеніхіним – мером Конотопа. Російські варвари системно обстрілюють і знищують місто. Київ вже готує і терміново відправить найнеобхідніше в якості допомоги (заява від 12 вересня Gazeta.ua). Зокрема, дизпаливо для генераторів, бо ситуація з енергопостачанням обʼєктів життєзабезпечення в Конотопі критична. А також – матеріали для скління, деякі будматеріали. В першу чергу, для відновлення пошкоджених навчальних закладів. Держава кошти у міст вилучає: і ПДФО, і “військове” ПДФО, і “силове” вигадала. А тепер громади, зокрема прифронтові, вимушені самотужки і практично без коштів забезпечувати своє виживання”, – обурюється Віталій Кличко.
Кристал цивілізаційного вибору
Конотоп, що на Сумщині, волею долі близько ста минулих років перебуває між двома світами, – прикордонням між західною та східною цивілізаціями, прогресивною та безнадійно буксуючою ментальностями. Своєрідна світоглядна роза вітрів.
Це – місто козацької слави, де відбулася знаменита Конотопська битва 1659 року, а вже в наш час, на відстані якихось 100 кілометрів від кордону з Росією, не раз вражало національно свідомими вчинками та рішеннями. Так, у 2015 році конотопці здивували всю Україну, обравши мером замість ексрегіонала – представника “Свободи” Артема Семеніхіна. А на початку 2021 року Конотоп опинився в заголовках російських видань як місто, в якому мали намір встановити пам’ятник Степану Бандері – небачена зухвалість майже під носом у росіян! З початку повномасштабного вторгнення росіян у Конотопі взялись за науково-дослідний проєкт “Ревізія Конотопської сотні 30-40-х років ХVIII століття”. Ця наукова праця містить тексти унікальних памʼяток ревізій Конотопської сотні.
Саме в Конотопі протягом 2023 – 2024 років під завивання сирен повітряної тривоги науковці, літератори та військові презентували перші томи “Ревізій”.
Дослідження генеалогічного дерева нащадків козацьких родів Конотопської сотні це той фундамент, що дає глибше розуміння себе й зміцнює впевненість у власній унікальності. Завдяки цим дослідженням ще чіткіше прослідковуються історичні паралелі наших попередніх героїчних битв за незалежність від московитів із сьогоднішньою жорстокою війною.
“Я б відзначив такі ж самі звірства і знущання”, – зазначив чернігівський історик генеолог, упорядник досліджень Олександр Тригуб.
Отже, в Конотопі, на Сумщині, котра мужньо опирається окупантській навалі і щодня потерпає від російських артилерійських снарядів і ракет, як і сотні років тому ще потужніше продовжує звучати голос історичної правди та українського козацького духу.
До чого ми згадали ці фрагменти та цю свободолюбиву козацьку особливість одного з прикордонних міст півночі України? А для того, що про форпости нашої держави, тим більше в період війни влада мала б більше дбати, мати своєрідні унікальні плани підтримки, особливо фінансової, а не вичавлювати все, що мало б належати Конотопу, згідно плану розгорненої децентралізації.