Король Чарльз ІІІ прибув до Австралії у розпал політичної кризи і це підкреслює його повагу до австралійців. Але не всі це оцінили.
Схоже, на континенті беруть гору антимонархічні настрої. Під час промови Чарльза ІІІ у парламенті сенаторка Лідія Торп у традиційному одязі народів Австралії перебила його з вигуками: “Ви не наш король, ви не суверен, ви здійснювали геноцид проти нашого народу! Поверніть нам нашу землю!” Вона швидко йшла до короля по проходу, зупинила її охорона монарха.
Австралія як колишня колонія Великої Британії, намагається остаточно самоствердитися як республіка, але внутрішній розкол заважає цьому. Тому країна досі формально є частиною Британської Співдружності. Глава держави – британський монарх, і без його схвалення неможливо призначити прем’єра. Повноправним представником короля є генерал-губернатор та губернатори штатів, котрі також призначаються Короною. Також монарх є головнокомандувачем ЗС Австралії. Таким чином, за бажання, король усе же може суттєво вплинути на австралійські справи. Це непокоїть політичні кола країни, котру називають “коронованою республікою”. Від 1986 року, коли були відокремлені британське й австралійське судочинства, найрадикальнішим кроком австралійців стало те, що вони прибрали портрети британських монархів з грошей.
Лідія Торп є першою сенаторкою від штату Вікторія, представницею корінних народів. І вона була не одна, – коли королівське подружжя покладало квіти до одного з монументів столиці, його супроводжували вигуки корінних.
А на зустрічі монарха зі старшинами корінних народів представник Аллан Мюррей повторив гасло Торп:” Ми хочемо суверенітету, бо ніколи не підписували офіційної угоди”.
Не знають, чого хочуть
Але австралійці мали нагоду зробити це ще у 1999 році, коли у країні провели референдум. Однак тоді прибічників республіки виявилося всього 45%, а монархісти перемогли, здобувши 54% голосів.
І хоча Конституційний конвент (спеціально скликане зібрання) проголосував за республіку, вирішено було остаточно визначитися на наступному референдумі, котрий не проведено й досі.
У 2005 році в Австралії провели опитування, яке показало, що розкол поглибився: 46% воліли вийти з-під корони, але 34% зажадали залишити її над Австралією. При цьому, 52% висловилися категорично проти того, щоб їхнім королем став тодішній принц Чарльз. На той момент, довіряли йому, згідно з результатами того ж соцопитування, лише 29% австралійців.
Відтоді вихід з-під протекторату Британської корони багато років є основним питанням для австралійського політикуму. Чинний прем’єр Паоло Альбанезе – прибічник республіки. Після смерті королеви Єлизавети ІІ Нацбанк країни відмовився друкувати портрети Чарльза ІІІ на банківських купюрах, замінивши їх зображеннями корінних народів континенту.
Розкол поглиблюється
У жовтні 2023 року в Австралії відбувся референдум щодо розширення прав корінних народів: комітет по представництву їхніх інтересів в уряді, згадка у Конституції країни, преференції при голосуванні. Результати виявилися неоднозначними: трохи більше половини людей проголосували проти цього, але близько 40% виборців проголосували “за”. Так було зафіксовано глибинний розкол австралійського суспільства.
З одного боку, корінні народи Австралії нині складають меншість. Іх близько 4%. З іншого – представники корінних народів дедалі частіше заявляють про нехтування їхніми правами й інтересами з огляду на історію колонізації континенту. “Вибачення були б доречними”, – заявила на зустрічі з королівським подружжям представниця корінних народів.
Він полетів і не обіцяв повернутися
І це сталося при тому, що офіційний Лондон ретельно готував візит короля, виснаженого лікуванням від тяжкої хвороби. Ще 12 жовтня помічник особистого секретаря Чарльза ІІІ Натан Росс написав Австралійському республіканському руху, що король і 14 країн Співдружності не перешкоджатимуть Австралії стати республікою. Однак пропозицію австралійських республіканців про особисту зустріч у Букінгемському палаці відкинули.
Тим не менш, під завісу візиту короновані гості отримали добру порцію проявів любові до них з боку австралійців: під час візиту до Оперного театру, наприклад, зібрався натовп і вигукував монархічні гасла. Багатьох розчулило те, що король відвідав Національний інститут раку. Прихильники супроводжували королівське подружжя до особистого літака, біля якого дружна Чарльза ІІІ зняла взуття, щоб підкреслити невимушений характер прощання із Австралією.
Монархія під питанням?
Британські монархи вже прибули до Самоа, де має відбутися саміт Співдружності – лідерів держав, котрі формально входять до Британської імперії. Звісно, їх прийняли тепло, навіть палко, подарували одяг вождів Самоа.
Але цьогорічна зустріч характеризується низкою демаршів: президент ПАР Сиріл Рамафоса і прем’єр Індії Нарендра Моді – у Казані на саміті БРІКС, Шрі-Ланка відмовилася делегувати взагалі будь-кого, а Канада понизила рівень представництва до верховного комісара. Декілька країн Карибського басейну вимагають виплати репарацій за рабство – від 200 мільярдів до 18 трильйонів фунтів стерлінгів. Попри скепсис, пише Politico, більшість членів Співдружності вважають організацію ефективною, оскільки вона об’єднує близько третини населення планети. Принаймні, на тлі ООН, котра переживає глибоку кризу, нехтувати Співдружністю, як мінімум, не варто.
Однак перипетії візиту Чарльза ІІІ до Австралії цьому навряд чи сприятимуть. Попри це Співдружність цілком може протиставити себе БРІКС та “підставити плече” ООН. А у нинішньому світі, котрий дедалі більше лідерів характеризують як “турбулентний”, розвалювати старі альянси, мабуть, занадто ризиковано.