Масове вбивство мешканців села Корюківка на Чернігівщині здійснили загони німецької та угорської військової жандармерії 1-2 березня 1943-го. Збереглися тільки 10 цегляних будинків та церква. Загинуло 6,7 тис. людей, з них 1377 – спалили живими.
Під час Другої світової війни великі партизанські загони розміщувалися в лісах Чернігівщини. Окупована німцями Корюківка була одним з центрів боротьби. Німці попереджали селян, що у разі співпраці з партизанами – їхні села спалять. Загін Чернігівсько-волинського партизанського з’єднання напав на корюківський німецький гарнізон. Вбили 78 солдатів і взяли у полон 9.
1 березня начальник польової комендатури у місті Конотоп Байєр Бруно Франц віддав наказ про знищення Корюківки. В селище в’їхав підрозділ СС та каральний загін поліції усього 600 вояків. Під приводом перевірки документів півтисячі селян зігнали в приміщення ресторану, театру, клубу, поліклініки, дитячої консультації, двох шкіл, на церковне подвір’я. Партизанські загони розміщувались у навколишніх селах. Про каральну операцію знали, але мирним жителям не допомогли.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Окупанти спалили Київ
Карателі вбивали усіх незалежно від віку і статі. 2 березня забиті трупами будинки підпалили. Вцілілі селяни повернулися із лісу і сусідніх сіл за кілька днів. 9 березня їх схопили і спалили живцем поліцаї. Мешканців сусідніх сіл залякували, щоб вони не допомагати тим, хто вижив.
Через 4 роки після трагедії у Чернігові відбувся відкритий судовий процес над 16 колишніми німецькими та угорськими військовослужбовцями, які брали участь у знищенні Корюківки. Військовий трибунал засудив усіх звинувачених до 25-річного ув’язнення у виправно-трудових таборах.
Радянські війська встановили контроль над Києвом 6 листопада 1943-го та вигнали фашистів. З радянського боку в бою брали участь війська Першого українського фронту під командуванням генерала Миколи Ватутіна та Перша окрема чехословацька бригада.