У битві під Хотином, нині центр Хотинської міської громади Дністровського району Чернівецької області, 3 жовтня 1621-го козацьке військо під проводом Петра Сагайдачного разом із польським перемогло майже 100-тисячну турецьку армію.
Після поразки польських військ під Цецорою 1620-го і татарського нападу на Поділля султан Осман II уклав план завоювання України, Польщі, а згодом і Центральної Європи. Поразка в Хотинській битві зруйнувала ці плани. 2 вересня тут розпочалась сутичка між військами Речі Посполитої та Османської імперії. Бій тривав 4 тижні. У битві під Хотином сили були нерівні: проти 460 тис. армії султана король виставив 72,5 тис. Із них 40 тис. козаків.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Турецьких матросів палицями виганяли на бій з козаками
У бою брали участь козаки під командуванням кошового отамана Петра Конашевича-Сагайдачного. Осман ІІ втратив 30 тис. убитими. Битва закінчився поразкою армії султана. Він був змушений підписати Хотинську мирну угоду, яка завершила 2-річну польсько-турецьку війну та зупинила османське завоювання. Мирна угода встановлювала кордон за Дністром. Річ Посполита зобов’язувалась запобігати набігам запорожців на турецькі володіння.
Наслідки Хотинської битви мали велике міжнародне значення. Ця битва змусила Османську імперію відмовитись від планів завоювання Європи. В Османській імперії, експедиція була оголошена успішною, бо імперія зберегла контроль на Молдовою.
На честь Хотинської битви Папа Григорій XV та Папа Урбан VIII за мужність війська присвятили день пам’яті 10 жовтня і католицька церква до кінця 19 ст. відправляла в цей день спеціальну службу.
Козацько-московські сили 17 липня 1696 року взяли турецьку фортецю Азов – на лівому березі ріки Дон, за 8 км від впадання її в море.
16 липня завершено підготовчі роботи облоги Азову. 17 липня 1500 донських і частина запорізьких козаків самовільно увірвалися в фортецю і засіли в двох бастіонах. 19 липня після тривалих артилерійських обстрілів, гарнізон Азова здався.