Крадене зерно. Замість пояснень, Україні читають лекцію з дипломатії. Колонка Віталія Портникова

На перший погляд, ця відповідь відображає позицію досвідченого політика, який пояснює менш досвідченому колезі, як діяти в делікатній ситуації.Якби тільки не прецедент попереднього судна, яке перевозило крадене зерно, яке вже з’явилося в Хайфі. Це судно не тільки увійшло в ізраїльські води, але й зуміло без наслідків покинути порт. Міністр закордонних справ Ізраїлю просто “не встиг” відреагувати на докази, надані його українським колегою. За словами високопоставлених дипломатичних джерел у Києві, документи, зібрані Україною, навіть не потрапили до столу державного прокурора Ізраїлю, натомість залишившись в архівах МЗС. Тепер Україна має намір подати докази безпосередньо до прокуратури Ізраїлю. Тому можливо, що Гідеон Саар взагалі їх не перегляне.Коли міністр закордонних справ Ізраїлю реагує на крик “Зупиніть злодія!” з країни, яку він називає другом, спочатку вимагаючи доказів, це нагадує сцену в єрусалимському трамваї. Хтось поруч з вами кричить, що його гаманець вкрадено, і замість того, щоб запропонувати допомогу чи викликати поліцію, ви радите жертві спочатку довести, що гаманець – і його вміст – насправді належали їй. Така реакція правдоподібна лише тоді, коли ви знаєте і жертву, і злодія. Або принаймні, якщо ви знаєте злодія – і боїтеся його.У мене немає підстав звинувачувати Гідеона Саара в упередженості проти України. Я був присутній на його зустрічі з представниками єврейської громади України в Києві та чув, як він висловлював підтримку Україні в її боротьбі проти російської агресії. Він також неодноразово публічно засуджував цю агресію, зокрема у своїх промовах у Раді Безпеки ООН.Читайте також: Крадене зерно в Ізраїлі: сто років минуло з часів великого ГолодоморуАле коли справа доходить до конкретних інтересів, таких як продаж краденого, часто переважають інші міркування. Корупція? Страх перед Росією? Страх перед Китаєм, чиї компанії керують новим портовим терміналом у Хайфі?Останні роки показали, що така обережність – це бажання не наступати ведмедю на лапу – нікуди не веде. Кремль не ставиться до Ізраїлю як до країни, інтереси якої потрібно поважати. Він продовжує підтримувати супротивників Ізраїлю. І цих супротивників поділяють як Ізраїль, так і Україна. За Іраном стоїть підтримка Росії та Китаю. Іран підтримує Росію у війні проти України, тоді як Росія допомагає Ірану витримувати конфронтацію зі Сполученими Штатами та Ізраїлем. У той самий день, коли Сибіга звернувся до Саара, Володимир Путін був у Санкт-Петербурзі, обіймаючи міністра закордонних справ Ірану Аббаса Арагчі.Ось чому можна було б очікувати, що міністр закордонних справ Ізраїлю шукатиме шляхи розв’язання проблеми краденого зерна разом з Україною, а не читатиме лекції своєму колезі, як недбайливому студенту. Будь-який інший підхід свідчить про те, що страх перед Росією – і надія на розуміння там, де його немає – все ще залишається визначальним фактором в ізраїльській дипломатії.ДжерелоПро автора. Віталій Портников, журналіст, лауреат Національної премії України ім. ШевченкаРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів