З 1 липня для підприємців збираються скасувати системи зі ставкою єдиного податку 2%. Такі умови мали працювати до кінця воєнного стану, однак держава вимушена переглянути рішення через брак коштів. Державі критично бракує коштів. Водночас, корупція не дає зібрати гроші, які вкрай потрібні на війну. Про це в інтерв’ю Gazeta.ua розповів Данило Гетманцев. Він народний депутат від “Слуги народу”, голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики.
У Верховну Раду подали законопроєкт, який передбачає перезавантаження Державної податкової служби. Що потрібно, щоб покращити роботу податкової? Які найголовніші проблеми зараз існують? Які реальні кроки допоможуть їх виправити?
Це третій законопроєкт про перезавантаження фінансових органів. Ми вже подали проєкт про перезавантаження митниці, він пройшов перше читання. Другий етап Бюро економічної безпеки. Він відображений в меморандумі з Міжнародним валютним фондом. Їх треба сприймати як єдине комплексне рішення про зміну системи роботи фінансових органів в нашій державі. Перезавантаження, атестація, підвищення зарплат, гарантії політичної незалежності все це є в усіх трьох законопроєктах. Другий напрямок діджиталізація.
Працює принцип відповідальності керівника, навіть якщо немає фактів, що він був у схемі
Податкова наразі, порівняно з митницею та БЕБ, більш просунулася у протидії корупції та забезпеченні виконання покладених обов’язків. Бачимо системні підходи до антикору у податковій. Нещодавно зловили на хабарі працівника львівської податкової. Внаслідок цього змінюється керівництво області у повному складі. Тобто працює принцип відповідальності керівника, навіть якщо немає фактів, що він особисто був у схемі. Такий підхід є правильним. Сьогодні, коли вдалося зламати системну корупцію в державній податковій службі, необхідно дати зрозуміти всім корупціонерам, які ще присутні в системі, що їх час минув. Саме тому навіть у податковій, де справи йдуть у правильному напрямку, все одно необхідно провести конкурс та обирати за участю міжнародних експертів політично незалежну особу, яка забезпечила би проведення структурних реформ.
Тим не менш, корупція досі одна з головних скарг підприємців щодо роботи податкової. Як повністю подолати цю систему?
Корупція є однією з головних проблем і небезпек для державної податкової служби, яка є частиною державного апарату. І корупція це те, що притаманне всьому державному апарату. Якщо 30 років система вибудовувалася таким чином, то за рік навіть під час війни, хоча це створює для цього передумови, повністю викорінити корупцію неможливо. А що можна і було зроблено саме в ДПС викорінення системної корупції. Це коли інспектор у державній податковій Львівщини бере гроші за розблокування податкових накладних, цими грошима ділиться з керівником, він зі своїм, далі з керівником області. А вже він з керівником в Києві. Останні два діляться з правоохоронними органами, які у випадку проблем покривають інспектора, з якого все починається. Це системна корупція. Її в податковій немає.
Системну корупцію легко ідентифікувати
Системну корупцію легко ідентифікувати. Якщо бачимо, що якогось дрібного чиновника беруть на хабарі, і нічого не відбувається, то скоріше за все це свідчить, що у державному органі діють зв’язки кругової поруки. Якщо за найменше таке діяння звільняється все керівництво по вертикалі, то такої системної корупції немає. Крадії будуть довго у нашій системі. Їх доведеться довго виловлювати. І показово карати. Якщо діятиме відповідальність керівника за дії підлеглого, то це працюватиме.
Нещодавно на Полтавщині був викритий акцизник, який сприяв роботі нелегального алкогольного заводу, раніше позбавленого ліцензії. Навіть сам продавав алкоголь. Звільняють заступника керівника області по профілю та розглядається звільнення очільника області. Тому що навіть якщо керівник не брав участі у схемі, то такі факти можуть вказувати, що він є просто непрофесійним та не контролює підлеглих.
У лютому в інтерв’ю ви відповідали на питання щодо поганої роботи митниці. “Зменшення постачання товарів на митну територію України після відновлення податків кричущий факт, який свідчить про те, що вони просто перейшли в “чорну” і просто запрацювали контрабандні схеми, які працювали до війни”, заявили ви. Яка зараз ситуація з митницею? Вдалося вирішити проблеми?
Не вдалося. Кабмін відправив у відставку керівництво митниці. Але будь-які системні зміни не відбуваються.
А що заважає?
Ми, як Верховна Рада, дали свій рецепт. Він полягає в проведенні відкритого конкурсу за участі міжнародників на голову митниці. І надання йому повноважень щодо формування команди. Зараз там утворилися феодальні князівства. Які мають горизонтальні зв’язки з контрабандистами. Потрібна жорстка ієрархія згори донизу. Перше читання законопроєкт пройшов, якщо пройде друге зможемо до кінця року перезавантажити митницю.
Знаходять кожного разу цапа-відбувайла і його звільняють
Чи тут є такий самий ланцюжок кругової поруки і способи це припинити, як ви говорили про податкову?
В тому то й річ. Ми не бачимо таких саме підходів, які є в податковій. На жаль, якщо щось відбувається, то знаходять кожного разу рядового інспектора – цапа-відбувайла і його звільняють. Чи навіть притягають до відповідальності. А начальник поста залишається на місці. Хоча будь-яка людина розуміє, що один інспектор не може організувати таку схему. Ми бачимо це і в схемах із “чорним зерном”, експортом цигарок, імпортними операціями. Якщо б слідом за інспектором звільнявся керівник поста та керівник регіональної митниці, як це відбувається в податковій, ми могли б сказати, що з системною корупцією принаймні почали боротися.
Що це за схема з “чорним зерном”?
Зі значної частини зерна, яке вивозять за межі України, не сплачуються податки. Записують це на фіктивні фірми, вивозять за межі України, виручку валютну не повертають і податки не сплачують. Цю схему ми розглядали на ТСК, винесли відповідне рішення, рекомендували змінити кадри на Одеській митниці. Бо вона перешкоджає упередженню цієї схеми. Керівництво частково змінено, але схема, на жаль, продовжується.
Нещодавно п’ять країн Європи заявили про відмову від експорту нашого зерна, а Польща, яка серед них, від молочки, меду. Чому виникла ця ситуація? Як її вирішити? Для малих та середніх фермерів постачання в Європу було порятунком.
Ця ситуація виникла, бо була недостатня комунікація. Був лист п’яти прем’єрів до Брюсселя, який направили наприкінці березня. А перші заборони побачили 15 квітня. Ці два тижні, де наша дипломатія, дипломатія Євросоюзу, цих п’яти країн мали б знайти шляхи виходу з цієї проблеми. Це серйозний виклик Євросоюзу від цих держав. Тому що такі заборони це прерогатива ЄС.
Однією рукою нас запрошують до ЄС, а іншою порушують його основоположний принцип щодо руху товарів і послуг
Нелогічно, коли однією рукою нас запрошують до ЄС, а іншою порушують його основоположний принцип щодо руху товарів і послуг. Фермери сусідніх країн лукавлять, коли говорять, що їм важче за всіх і у них великі втрати. Важче нашим. Бо до них прилітають ракети, велика кількість полів засмічені вибухонебезпечними предметами. А фермери ЄС мають ще й непогані дотації ЄС. І ще одне питання, яке уряди цих п’яти країн замовчують, це те, що забороняючи експорт нашої дешевої та якісної продукції, вони б’ють по своєму споживачу, який вимушений платити за товар дорожче, а це стимулює інфляцію.
Наша продукція дешева та якісна, і ми це довели. У нас є сектори аграрки, для яких 2022 рік був найуспішнішим за всю історію. Наприклад, цукор. Або вино наш виробник з’явився навіть у скандинавських країнах. Де його високо оцінили. Насіння так само зростання галузі. Те, що наша продукція якісна і дешева, не означає, що треба карати користувачів ЄС та обмежувати наших виробників такими не європейськими та не ринковими заходами.
Подібні рішення треба співставляти не тільки з виборчим циклом
Ці рішення співпали зі спробами Росії зірвати зернову угоду. І достатньо боляче вдарили по наших товарах. Не буду звинувачувати, що хтось грає на користь Росії. Але подібні рішення треба співставляти не тільки з власним виборчим циклом. А з тим, як це вплине на ситуацію з війною, а отже і з твоєю країною в цілому.
Що робити? Нам потрібен проактивний діалог з сусідами. Диверсифікація постачання сільськогосподарської продукції на інші ринки. Азія, Африка, Аравійський півострів. Також сільськогосподарська переробка теж потрібна, щоб стимулювати розвиток експорту.
Як держава зараз допомагає нашим фермерам? Адже через війну багато експортних шляхів закрилися.
Якщо говоримо про аграріїв, то за умови обмеженого ресурсу держава робить немало. По-перше, через закупівлі через продовольчі програми ООН та нашу власну програму Grain for Ukraine. Це те, що треба розширювати, але вже працює.
Потім кредитування програма “5-7-9”. Більшість кредитів видається саме аграріям. Її теж треба розширювати. Якщо йдеться про землю, то ми прийняли всі необхідні зміни до податкового законодавства, яке звільняє фермерів на звільнених від окупантів територіях від сплати податку не землю, єдиного податку четвертої групи, податку на нерухоме майно і так званого мінімального податкового зобов’язання. Тобто всіх податків, які стосуються фермерів. І звільнили їх від сплати податків на землях, які були засмічені небезпечними предметами. Я розумію, що хочеться більше, що європейські фермери отримують більше, але ми дуже обмежені у своїх фінансових можливостях.
У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт № 9224 “Про внесення змін до Митного кодексу України щодо особливостей здійснення митного контролю у період дії воєнного стану”. Документ передбачає повернення деяких заходів з перевірки на митниці. Пропонується відновити з 1 липня 2023 року повноваження митних органів на проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань митної справи. Чому це питання вирішили підняти зараз? Це допоможе побороти “чорні схеми” на митниці?
Це пов’язано з питанням перезавантаження митниці. Я би не хотів говорити про конкретні терміни. До 1 липня ми точно встигнемо це зробити. Але вже нова, реформована митниця повинна мати повноваження щодо здійснення постаудиту митного, який з одного боку спрощує проходження митного кордону. А з іншого дає митниці можливість перевірити товари та вантажі, які викликають сумніви. Але це частина комплексного заходу разом з перезавантаженням та діджиталізацією митниці.
Навіть якщо податкова зволікає з перевіркою, заявка вважається автоматично задоволеною
З початку року станом на 19 квітня вже відшкодовано 45,5 млрд. грн. податку на додану вартість. Це найбільша сума за три останні роки. Однак підприємці досі скаржаться, що відшкодування податку на додану вартість досі є проблемою для багатьох. Яка наразі ситуація із відшкодуванням ПДВ? Які найголовніші проблеми в цьому питанні? Як покращити цю історію та полегшити життя підприємців?
На сьогодні 48,1 мільярда гривень. До кінця місяця буде покращена цифра. В казначейській службі на виконанні 7,7 мільярда гривень підтвердженого до відшкодування ПДВ. Якщо говорити про відшкодування ПДВ, це є основною проблемою неможливість казначейства обслуговувати своєчасно зобов’язання. Державна податкова служба не порушує жодного терміну з проведення перевірок. Повністю відновлено довоєнні строки проведення процедур. Навіть якщо податкова зволікає з перевіркою, заявка вважається автоматично задоволеною. Є проблеми, які пов’язані з війною. Це не завжди достатній обсяг коштів на Єдиному казначейському рахунку. Відповідно до постанови Кабміну, спочатку обслуговуються видатки військові, друга черга соціальні. І тільки на третю чергу видатки інші, в тому числі відшкодування ПДВ.
Все, що заробляємо у якості податків, йде на війну
Робиться все можливе, щоб на казначействі ці заявки не висіли, але у війну ми обмежені фінансами. Все, що заробляємо у якості податків, йде на війну. Більше того, ми ще позичаємо через облігації внутрішньої державної позики гроші, які йдуть на війну. Все інше фактично фінансуємо за рахунок наших партнерів. Ситуація з відшкодуванням ПДВ покращилась, але не виключені такі затримки.
Ми маємо перспективу і завдання від президента вирівняти ситуацію
Тобто все впирається в обмеження по грошах? Як полегшити життя підприємців?
Тільки у гроші. Якщо взяти затримку відшкодування ПДВ, то це приблизно три тижні. Як це покращити? Маючи більше грошей на рахунках. Але вони не беруться ні звідки. Ми маємо перспективу і завдання від президента вирівняти ситуацію, але є об’єктивні фактори, які перешкоджають. Завдання, поставлене перед нами 7 днів на відшкодування з моменту подання заявки.
Є ще акцизи. З тіньової продукції, яка потрапляє на ринок без сплати акцизу, недотримує бюджет. Ідеться переважно про тютюн та алкоголь. Що за цей рік вдалося зробити, щоб врятувати ситуацію? Які кроки вдалося зробити? Є відчутні результати?
Від акцизу на тютюн та горілку ми недотримуємо більше 20 мільярдів гривень на рік. Це істотна сума. Є ще паливо там близько 10 мільярдів, але це також величезні гроші. На жаль, деякі наші співвітчизники сприйняли війну, як можливість вкрасти. Тому особливо у першій половині 2022 року збільшився нелегальний ринок і горілки, і тютюну, і палива. Водночас, у другій половині 2022-го, коли адміністрування було відновлено, ми бачимо достатньо непогані показники із збільшенням сплати акцизного податку і рік до року, і до плану. Ми закрили нелегальну тютюнову фабрику у Жовтих водах, в Одесі також, у Києві була вирізана нелегальна лінія з виготовлення цигарок. На Львівщині на тютюновій фабриці проводяться обшуки.
Маємо перевиконання плану і надходжень рік від року. Це не ті темпи, які ми очікуємо від нашої податкової та правоохоронців. Бо податкова лише адмініструє легальних виробників, які ухиляються. Але основна частина чорний ринок, тобто безліцензійні суб’єкти. І це компетенція БЕБ та Нацполу. Це має бути спільна робота. Якої зараз немає. Думаю, найближчим часом проведемо окреме засідання комітету з цього питання.
Тому можу проанонсувати Всеукраїнську акцію, яка допоможе припинити виготовлення нелегального тютюну та спирту.
Що це буде?
Будуть проведені перевірки всіх виробників спирту, горілчаних виробів та тютюну. Порушники будуть жорстко позбавлені ліцензій. Після цього біля кожного заводу з виробництва спирту та цигарок встановлюються цілодобові пости правоохоронців. Вони здійснюють огляд кожного транспортного засобу. Це унеможливлює нелегальне виробництво. Там будуть ще деякі методи. Але будемо працювати в цьому напрямку.
По дронах питання з нашого боку вирішене
Багато обговорювалося в суспільстві питання про товари подвійного призначення, які потрібні на фронт, але довго затримувалися на кордоні. Ті ж самі дрони. Змогли вирішити це питання?
По дронах питання вирішене. Основна проблема була щодо “Мавіків”. Ми зустрілися з волонтерами, тими, хто виготовляє дрони, дали їм пільгу. Прийняли закон у січні-лютому, звільнили від експортного контролю. Але такий контроль вимагають наші сусіди. Тому ці проблеми лежать не у площині розмитнення в Україні, а в тому, що в Польщі вимагають сертифікати. Говорили з прем’єром, він має провести розмови з колегами, щоб на нас ці норми не діяли або були пом’якшені. І він це вже робить.
Те ж саме по запчастинах для дронів?
На сьогодні погоджується текст законопроєкту в Мінфіні. У травні маємо його прийняти. Там була проблема з переліком запчастин, з яким не могли визначитися.
У лютому Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики схвалив законопроєкт про скасування спрощеної системи зі ставкою єдиного податку 2% для ФОПів. Нововведення набуде чинності в липні при підтримці ВР. Що очікує на підприємців? Коли планується прийняття законопроєкту, щоб ФОПи та податкові органи встигли ознайомитися та підготуватися?
Ці зміни була анонсовані на початку року. Вони містяться у двох меморандумах з Міжнародним валютним фондом. Законопроект поданий КМУ. Необхідність таких змін щодо повернення до довоєнного оподаткування неодноразово прокомунікована і пояснена урядом. Думаю, до 1 липня закон буде прийнято Верховною Радою.
Наша податкова система повинна бути уніфікована з ЄС
Чому вирішили перейти до такого кроку?
2-відсотковий податок з обороту, який був введений на початку війни, щоб вивести економіку зі стану заціпеніння, свою роль відіграв. До того ж він не може співіснувати в одній системі з ПДВ. Зважаючи, що маємо євроінтеграційні прагнення і це факт, який не обговорюється, наша податкова система повинна бути уніфікована з ЄС. А та містить саме податок на додану вартість. Це питання, яке стоїть номер один у контексті нашої євроінтеграції. Говорячи про двохвідсотковий податок з обороту, ми одразу розуміли, що це тимчасово. І мав діяти на період військового часу. Але війна затягнулася і рішення треба прийняти раніше.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Росія у відчаї. ЗСУ готові до контрнаступу” що відбувається у Бахмуті та чому Кремль повернувся до ракетного терору
Чи не змусить це багатьох перейти в “чорну”?
Ми чи не єдина країна в світі, яка під час війни зменшила або скасувала податки. США під час Другої світової війни збільшили шкалу податку на доходи більше ніж на 90 відсотків. Велика Британія збільшила оподаткування. Ми не тільки не ввели додаткові податки – тільки ренту на газ переглянули на збільшення, ми їх зменшували. Це і паливо, і скасування сплати податків першої та другої групи ФОПів. Це звільнення від імпортних податків на початку війни. Звільнення від штрафів і перевірок.
У березні ми зібрали 100 мільярдів гривень з митниці і податкової, а витратили напряму на оборону 160
Але все, що ми заробляємо з податків, даємо на армію. Нам партнери не фінансують військові видатки. Це їх принципова умова надання допомоги. Якщо говорити про березень, то по держбюджету ми зібрали 100 мільярдів гривень з митниці і податкової, а витратили напряму на оборону 160. Решту взяли неподатковими надходженнями і облігаціями державної позики. Те, що дають партнери, витрачається на пенсії, соціалку. Ту ж саму підтримку бізнесу у вигляді програми “5-7-9%”. Грошей не вистачає катастрофічно. Мінфін рахує, що за півроку за рахунок скасування 2-відсоткового податку нам вдасться закумулювати 8 мільярдів.
Чи підуть люди в тінь? Це залежить від якості адміністрування. Податкова робить багато, щоб зробити його більш якісним. Не все вдається, але ситуація точно покращується і ми чуємо це від бізнесу.
У нас один із найнижчих ЄСВ в Європі.Говорити, що люди їдуть у Польщу за низькими податками це самообман
Тут вже питання не тільки роботи податкової. Для багатьох відкриті шляхи в Європу, і підприємці можуть просто виїхати. Чи це не так?
По європейських мірках, якщо дивитись на рівень податкових ставок, ми маємо відносно м’яку систему оподаткування. Тим більше з урахуванням єдиного податку. У нас один із найнижчих ЄСВ в Європі. Говорити, що люди їдуть у Польщу за низькими податками, це самообман. Ставки податків в Польщі є вищими за наші. Люди їдуть в Польщу тому що у нас є військові ризики. Тому, що в сусідів більш розвинута інфраструктура, діє насправді а не на словах верховенство права, прозорі та прості державні сервіси, на порядок менша корупція. Сьогодні Україна не найкраща країна для інвестування. Ми повинні це розуміти і не мати ілюзій, що справа передусім у ставках податків. Річ в тім, що нам треба провести велику важку роботу по перетворенню самих себе, своєї країни в ту, про яку мріємо. Це важко, а подекуди боляче, але це передумова нашого виживання.
Як з точки зору економіки наша держава впоралася за цей рік? Чого найбільше не вистачало? Що було найбільшою проблемою? А найбільшою перемогою?
Перемога це наша фінансова стабільність. Те, що у нас інфляція менша за Молдову і Туреччину, і співставна з країнами Балтії, це унікальна ситуація для країни у війні. І це наші партнери говорять. Стабільна гривня, яка просіла, але контрольовано, – це перемога. Стабільна платіжна система, платежі картками, які працювали навіть в кінці лютого минулого року, зі збоями, але працювали у 99 відсотках. Стабільна та прибуткова банківська система це перемога. Зниження податків у війну теж. Ми допомогли бізнесу вийти із заціпеніння. Він адаптувався до шоку війни, потім до перебоїв з енергетикою. Хоча це шалені виклики.
Маємо проблеми з прозорістю та прогнозованістю державного замовлення. А це один з найефективніших способів підтримання економіки у війну
Недоліки теж є. Це подекуди неефективність державної системи. Митниця, БЕБ, частково поки що податкова. Там є позитивні зміни, але ще багато треба зробити. Маємо проблеми з прозорістю та прогнозованістю державного замовлення. А це один з найефективніших способів підтримання економіки у війну. І воно зросло, це зрозуміло, і йдеться не тільки про зброю, але цей інструмент не використовується максимально ефективно. А ми могли би харчову, легку промисловість розвинути дуже потужно. Замість того, щоб купувати штани і куртки в Туреччині, могли би розвинути наше. І це принципове питання. Можемо говорити про помилки і недоліки. Той же самий скандал із закупівлями Міноборони. У своїй сфері назвав би гральний бізнес. Але позитив, що завдяки нашій діяльності, ТСК з економічної безпеки, вдалося вивести його в білу. І в березні маємо вже 10 мільярдів гривень оборот ринку, і півмільярда сплачених податків в місяць.
Міністерство стратегічної промисловості мало би стати ключовим. Але воно відсутнє
Не можна сказати однозначно, що уряд працює класно, бо є плюси і мінуси. Але плюсів, я вважаю, більше. Ми економічно встояли у найбільшому військовому конфлікті з 1945 року. І це беззаперечна перемога уряду. Але з іншого боку, наприклад, Міністерство стратегічної промисловості. Воно мало би стати ключовим. Але воно відсутнє. Зараз змінили міністра, можливо, вже побачимо результати. Але на жаль, поки їх немає.
З нашої розмови склалося враження, що багатьом закортіло заробити на війні.
Це один з законів великих соціальних потрясінь, виведений соціальною психологією століття тому. Під час революцій та війн суспільство поляризується. З одного боку бачимо тих, хто віддає останнє майже святих, а з іншого покидьків, що на війні заробляють. У нас є підприємства, що сплачували податки наперед, особливо в березні, квітні 2022-го. А були ті, хто не доплачували податки, зароблені 2021-го. Користуючись моментом.
Загальна сума інвестицій, які потребуватиме Україна, це 750 мільярдів євро
Відновлення України займе багато часу та ресурсів. Держава вже готується до цього? Які кроки робимо?
За моєї участі як секретаря Ради з відновлення України був розроблений план відновлення України, презентований в Лугано, отримав високі оцінки партнерів. Зараз цей план доопрацьовує Кабінет міністрів. Це великий масштабний план відновлення, що визначає розвиток і на сучасний період, і після війни на 10 років. Загальна сума інвестицій, які потребуватиме Україна, це 750 мільярдів євро, розписані на майже 1000 великих проектів. Там під кожен проєкт визначена сума. Я вважаю, що це достатньо якісний документ, по якому можна рухатися, постійно актуалізуючи. Переконаний так і буде.