Доктор економічних наук Андрій Длігач, голова Advanter Group, представив глибокий аналіз економічної ситуації в Росії, що прямо впливає на її здатність продовжувати війну. За його словами, вирішальна перемога над агресором має відбутися не лише на полі бою та в дипломатії, а й в економічній площині. На жаль, для Кремля ведення війни поки що залишається менш витратним, ніж для України, яка втрачає інфраструктуру, території та своїх героїв.
Україна змушена спрямовувати майже 30% свого ВВП на оборону, тоді як Росія витрачає близько 7%. Це створює нагальну потребу зробити війну непосильною для російської економіки. Чи відбуваються вже такі радикальні зміни, які підірвуть її здатність воювати у найближчій перспективі?
Експерт наголошує, що цього року стара модель російської економіки остаточно вичерпала себе. Росія вже вичерпала ліквідну частину свого Фонду національного добробуту, яка скоротилася з 8 трильйонів до менш ніж 4 трильйонів рублів за пів року. Для покриття дефіциту бюджету Кремль вдається до прихованої, а потім і до відкритої емісії.
Очікується, що цього року буде надруковано близько 8 трильйонів рублів, що свідчить про неспроможність чинної економічної моделі. Уявне зміцнення рубля, яке часто подають як ознаку стійкості, насправді є ілюзією. Це вказує на фактичне відв’язання російської економіки від долара та євро, із повною орієнтацією на юань у зовнішній торгівлі.
Структура російського експорту зазнала значних змін, адже країна більше не отримує значних прибутків від продажу енергоносіїв. Ціна російської нафти Urals впала до 32 доларів, що нижче середньої собівартості виробництва, яка становить близько 36 доларів. Фактично, Росія продає нафту, щоб уникнути повної зупинки видобутку, а не для отримання прибутку.
Тому говорити про позитивний стан російської економіки неможливо; замість намальованого зростання спостерігається суттєве просідання. За підрахунками Андрія Длігача, стагнація почалася ще наприкінці минулого року. Російська економіка знаходиться в мінусі вже чотири квартали поспіль.
Навіть оборонна промисловість та військово-промисловий комплекс не рятують ситуацію. Промислове виробництво загалом знизилося на кілька відсотків. Зокрема, у будівництві та виробництві будівельних матеріалів падіння становить від 8 до 20% рік до року.
Хімічна промисловість зафіксувала спад від 9 до 30%. Машинобудування скоротилося приблизно на 15%, а виробництво причепів, цистерн та вантажних вагонів зменшилося вдвічі. Ці дані підтверджують системну кризу, що охопила ключові сектори російської економіки.