У світі є країна, у якій взагалі немає столиці, але вона є членом Організації Об’єднаних Націй.
Йдеться про маленьку державу Науру, яка не має столиці.
Що відомо про Науру
Це одна з найменших республік на Землі. Менші за неї хіба Монако і Ватикан, які, до речі, офіційно мають столицю.
Ця карликова держава розташована у західній частині Тихого океану, за 42 кілометри на південь від екватора.
Площа Науру становить всього 21,3 квадратного кілометра, там проживають близько 10 800 людей.
При цьому ця маленька держава є членом Організації Об’єднаних Націй, Співдружності Націй та Організації африканських, карибських та тихоокеанських держав. У квітні 2016 року Науру стала 189 членом Міжнародного валютного фонду.
Парламент країни розташований у місті Ярен. Там, до речі, розміщений й аеропорт.
Науру майже не відвідують туристи, оскільки держава не має цікавих туристичних об’єктів і є вкрай віддаленою від густонаселених регіонів світу. Єдиний спосіб дістатися до Науру – повітрям, оскільки коралові рифи, що оточують острів, унеможливлюють причалювання великих туристичних лайнерів.
В минулому Науру був одним із найбагатших островів на душу населення, оскільки самих жителів було мало, а на острові видобували фосфати. Люди були настільки багаті, що вдавалися до “божевільного марнотратства”. Наприклад, на острові є звалище із десятками суперкарів, які іржавіють тут від тих часів. Один поліцейський купив Lamborghini, але не зміг ним користуватися, бо був занадто товстим.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Містечко в мініатюрі: як живе село з єдиною вулицею та тисячами мешканців
До слова, у Швейцарії також немає столиці. Хоча, де-факто, ці обов’язки бере на себе місто Берн. Швейцарці називають Берн не столицею, а федеральним містом.
Загалом лише дві країни світу, Науру та Швейцарія, не мають офіційної столиці.
З наближенням весни європейські міста стають цікавими для мандрівників. Є чотири середньовічні перлини Європи, які виглядають особливо красиво навесні.
Там хочеться посидіти за чашкою кави на площі, оточеній охристими будівлями, що датуються століттями, прогулятися вузькими вуличками під передзвін церковних дзвонів або загубитися в таємних проходах замку.