На Кубі диктатор Фульгенсіо Батіста 1 січня 1959-го залишив країну і вилетів у Домініканську республіку. Революціонери брати Кастро отримали перемогу.
Куба здобула незалежність ще 1898-го, але залишалася під протекторатом США. З 1940-го була під владою Фульхенсіо Батісти. Після поразки на виборах Батіста виїхав до США. 1952-го вчинив військовий переворот і проголосив себе президентом. Скасував ряд політичних прав та свобод, включно з правом на страйк, запровадив жорстку цензуру та масові політичні репресії.
Незабаром з’явилися опозиційні групи, які вибрали збройну боротьбу, щоб спробувати повалити диктатора. Ситуація склалася так, що навіть США засудили частину репресій, які уряд Батісти розгорнув. Фідель Кастро разом із соратниками – Раулем Кастро, Ернесто Че Геварою і Каміло Сьєнфуегосом очолив революційну організацію “Рух 26 липня”.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На Фіделя Кастро за життя скоїли 638 нападів
Кастро був заарештований і засуджений. Режим Батісти зазнав великого міжнародного тиску, всередині країни відбулося кілька заколотів. Під час диктатури Батісти корупція стала однією з найбільших проблем острова. Після звільнення з в’язниці Кастро поїхав до Мексики. Там він організував партизанську організацію для повернення на Кубу та боротьби з Батистою. Перші революціонери увійшли до Гавани 1 січня 1959 року, на світанку.
Революціонери, як тільки перемогли Батісту, створили тимчасовий уряд. Основні посади дісталися президенту Мануелю Уррутії Ллео та прем’єр-міністру Хосе Міро Кардоні. Фідель Кастро обіймав посаду головнокомандувача збройних сил. Згодом до влади прийшов Фідель Кастро.
19 лютого 2008 року кубинський лідер 82-річний Фідель Кастро передав управління Кубою на 6 років молодшому рідному братові Раулю. Керував країною півстоліття. За два роки до того переніс операцію на кишківнику. Відтоді майже не з’являвся на публіці.