Вплив Китаю на президента РФ Володимира Путіна залишається одним із ключових факторів, який може сприяти припиненню російської агресії проти України.
Про це в коментарі власному кореспонденту Укрінформу заявив директор берлінського Інституту міжнародних та безпекових справ (SWP) Штефан Маір під час 29-го Європейського форуму у Відні.
“На мою думку, найвагоміший тиск на Путіна може здійснювати саме Китай, Індія та інші держави. Якщо хтось і має реальні важелі впливу на російського лідера, то це – Сі Цзіньпін. Тому важливо використовувати цей канал комунікації, аби спонукати Пекін до активніших дій та посилення тиску на Путіна”, – зазначив Маір, коментуючи можливі шляхи зупинення російського диктатора.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Путін не бажє припиняти війну”: Трамп пояснив, чому скасував зустріч в Будапешті
Говорячи про українські удари по нафтопереробних заводах і енергетичній інфраструктурі РФ, експерт зауважив, що такі атаки можуть створити додатковий внутрішній тиск на Кремль, хоча наразі немає ознак, що це призведе до зміни влади в Росії.
“Це справді може посилити внутрішню напругу для Путіна. Питання лише в тому, чи він досі достатньо сильний, щоб ігнорувати цей тиск. На жаль, навіть попри погіршення ситуації в енергетичному секторі, ми не бачимо масових протестів або спроб усунути його від влади. Проте наслідки обов’язково будуть – і вони, безумовно, підірвуть суспільну підтримку війни”, – наголосив директор SWP.
З економічної точки зору, за словами Маіра, удари по нафтопереробній галузі також матимуть ефект. Однак головним джерелом фінансування російської воєнної машини залишаються поставки нафти й газу до Китаю та Індії. “Саме завдяки цим експортним доходам Путін може підтримувати військову економіку та продовжувати інвестувати в оборонну промисловість”, – пояснив експерт.
Оцінюючи допомогу Україні з боку Німеччини, Маір відзначив значний прогрес Берліна – від початкових обіцянок надати п’ять тисяч шоломів до передачі систем ППО Patriot і танків Leopard. Водночас, питання постачання Україні далекобійних ракет Taurus, за його словами, досі викликає серйозні дискусії в німецькому політикумі.
“У Німеччині існують побоювання, що якщо німецька зброя буде використана для ударів по території Росії, це може змінити роль країни у війні. Тому обговорення цієї теми, як слушно зазначив канцлер, має відбуватися за зачиненими дверима, а не на публіці”, – підсумував Маір.
ЄС звернувся до Кремля із закликом припинити ядерні погрози та утриматися від дій, які можуть спричинити нову гонку озброєнь.
“ЄС закликає Росію утриматися від ядерних загроз, а всіх учасників – уникати дій, які можуть спровокувати нову гонку озброєнь”, – заявив речник Євросоюзу.