Влада Китайської Народної Республіки (КНР) оголосила про запровадження низки заходів, спрямованих на відновлення раніше призупинених контактів із Тайванем.
Про це стало відомо після візиту в п’ятницю, 10 квітня, до Пекіна Чен Лі-вун, лідерки тайванської опозиції та найбільшої опозиційної партії “Гоміньдан”.
Вона зустрілася з китайським лідером Сі Цзіньпіном, щоб обговорити необхідність “миру”, повідомляють китайське інформаційне агентство Xinhua (Сіньхуа), Центральне телебачення Китаю (CCTV) та Associated Press.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Хід Дракона: чи вигідний Україні наступ Китаю на п’яти відразу двом ядерним державам
Це був перший візит лідера опозиційної партії Тайваню до Китайської Народної Республіки за 10 років.
Відносини між Китаєм і Тайванем залишаються напруженими з 2016 року, коли на острові до влади прийшла Демократична прогресивна партія, яка виступає за більшу автономію від Пекіна. Після цього Китай припинив офіційні контакти та посилив військову присутність поблизу острова.
За підсумками зустрічі Чен Лі-вун з Сі Цзіньпіном Управління у справах Тайваню Комуністичної партії Китаю оголосило про пакет з 10 заходів, спрямованих на розширення економічних, соціальних та культурних обмінів.
Зокрема йдеться про відновлення прямих рейсів, сприяння торгівлі та пропозиції щодо більшої інтеграції в районах поблизу Тайванської протоки.
Ця ініціатива покликана сприяти мирному розвитку відносин, зміцненню родинних зв’язків та добробуту по обидва боки протоки.
“Материковий Китай прискорить повне відновлення регулярних прямих рейсів через Тайванську протоку, включаючи рейси до міст Урумчі, Сіань, Харбін, Куньмін і Ланьчжоу та назад”, – поінформувало CCTV.
У відповідь влада Тайваню розкритикувала запропоновані заходи та заявила, що будь-яка регулярна комунікація не повинна порушувати законодавство самокерованого острова.
Речниця виконавчого уряду Тайваню Мішель Лі заявила, що багато ініціатив, включених до плану, вже були реалізовані Пекіном у минулому.
Втім, згодом вони були призупинені “довільним” шляхом та з “необґрунтованих причин”. Це, на її думку, завдало шкоди таким секторам, як сільське господарство та рибальство на острові, повідомляє інформаційне агентство CNA.
Напередодні 2026 року Пекін розмістив понад 100 міжконтинентальних балістичних ракет DF-31 у нових шахтних пускових установках поблизу кордону з Монголією.
Міноборони США повідомляло про існування цих шахт, проте не вказувало точну кількість розміщених у них ракет.
За прогнозами військових США, до 2030 року Пекін планує мати у своєму розпорядженні понад 1 тис. ядерних боєголовок.
“Китай модернізує та розширює свої запаси зброї швидше за будь-яку іншу ядерну державу”, – сказано в звіті.
Окремий блок звіту присвячений ситуації навколо Тайваню. Аналітики Пентагону стверджують, що Китай розраховує бути готовим до війни з островом і перемоги в ній до кінця 2027 року.