Китай уже робить ставки у гіпотетичній Третій світовій війні. Пекін формує новий світовий порядок, де ключовим ресурсом стають не енергоносії, а дані. Для України це виклик екзистенційного рівня: ми маємо захистити те, що становить інтерес для КНР, аби зберегти власний суверенітет.
Створення Всесвітньої організації даних (WDO) – це стратегічна ставка Китаю, розповіла Gazeta.ua очільниця Українського альянсу цифрового суверенітету (DSUA) Тетяна Хабібрахманова. Майбутній вплив визначатиметься контролем не над нафтою чи ядерними арсеналами, а над правилами роботи з інформацією.
“У нову епоху цифрові дані фактично стають новою нафтою. Офіційно WDO опікуватиметься трьома речами: стандартами транскордонного обміну даними, технічною допомогою країнам Глобального Півдня та координацією політик у галузі ШІ і цифрової економіки. Але всі три напрями сходяться в одній точці – нормотворчості. Хто визначатиме правила потоків даних між країнами, той контролюватиме архітектуру глобальної цифрової економіки”, – пояснила експертка.
WDO позиціонується як перша у світі організація, зосереджена на управлінні даними глобального масштабу. Це робить її потенційно критичною в кількох воєнних вимірах, наголосила Тетяна Хабібрахманова. Зокрема, якщо WDO встановить технічні стандарти, які приймуть понад 40 країн, Китай отримує легальний доступ до архітектури їхніх інформаційних систем ще в мирний час.
Залежність від китайських стандартів може стати такою ж зброєю, як залежність від російського газу у 2022 році. Країни, що інтегрують китайську інфраструктуру через WDO, у момент конфлікту стануть вразливими до маніпуляцій або відключення.
“Сьогодні WDO не є воєнним інструментом, однак потенційно це критична інфраструктура інформаційної переваги у Третій світовій війні”, – зауважила експертка.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Світовий дефіцит чипів пам’яті підштовхує ціни на електроніку вгору: як на це вплинув ШІ
Для України посилення WDO створює дипломатичну та безпекову пастку. Країни Глобального Півдня, з якими Київ активно будує дипломатію, можуть масово вступити до WDO, що ускладнить українську позицію в незахідному світі. Але головний ризик – у самих даних, які генерує Україна під час повномасштабної війни.
“Україна генерує колосальні масиви даних про сучасну війну – дронові технології, кіберзахист, логістика, цивільні втрати. По суті, це унікальна база знань про те, як виглядає війна XXI століття: які вразливості існують в інфраструктурі, як працює протидія БПЛА в реальних умовах, як держава функціонує під постійними кібератаками”, – наголосила Хабібрахманова.
Якщо WDO стане майданчиком для “обміну даними”, стратегічно важлива інформація про українські системи протидії дронам, маршрути постачання або вразливості критичної інфраструктури опиниться в руках організації, штаб-квартира якої розташована в Пекіні й юридично підпорядкована китайському законодавству. Пекін не може бути нейтральним, коли йдеться про дані країни, що воює з його союзником.
Механізми захисту та анонімізації в Статуті WDO наразі не описані, отже, “обмін” ними може означати що завгодно.
“Це питання цифрового суверенітету у найпрямішому сенсі: не абстрактного права на самовизначення, а конкретного контролю над інформацією, від якої залежить безпека українців та України”, – підкреслила Тетяна Хабібрахманова.
У застосунку “Дія” стартувало голосування за назву національної великої мовної моделі (LLM), яку розробляють у партнерстві з Київстар. Майбутня LLM зможе працювати з українським контекстом, розуміти діалекти, історичні особливості та специфіку мови.
Користувачі застосунку “Дія” обрали назву для національної великої мовної моделі.
Варіант “Сяйво” виявився лідером із десяти пропозицій.