Поки держсекретар США Ентоні Блінкен намагається у Тель-Авіві зрушити з мертвої точки врегулювання арабо-ізраїльського конфлікту, стало гаряче у Індо-Тихоокеанському регіоні. Про ситуацію, котра загрожує Україні, розповідає Gazeta.ua.
“Остання можливість”
Після “багатообіцяючого початку” консультацій “ХАМАС” з Ізраїлем за посередництва США та Єгипту у Катарі минулого тижня перемовини продовжилися. Напередодні, 18 серпня, Вашингтон пообіцяв нову пропозицію “ХАМАС”, однак угруповання її відкинуло.
Ентоні Блінкен заявив у Тель-Авіві: “Це вирішальний момент. Напевне, краща, остання можливість. Настав час усім сказати “так” і не шукати виправдань для “ні”.
Незабаром у Каїрі мають продовжитися перемовини по припиненню вогню. Наразі предметом обговорення є збереження Ізраїлем контролю за певними територіями у Секторі Гази й обмін заручниками.
Але чи буде у Каїрі Ентоні Блінкен – питання. Не виключено, що він вимушений буде полетіти на інший край світу.
Троє в одному човні
Адже Китай активізувався біля Тайваню. 19 серпня США і Південна Корея розпочали спільні військові навчання Ulchi Freedom Shield (UFS), котрі триватимуть до 29 серпня. В основі – сценарій повномасштабної війни з використанням різних родів військ, зокрема й морських і космічних. Заявлено, що спільні тренування дозволять країнам ефективніше реагувати на загрози, з ядерною включно.
Напередодні Японія, США і Південна Корея у спільній заяві наголосили, що фактом навчань “підтверджують свої зобов’язання проти провокацій і загроз в Індо-Тихоокеанському регіоні” на виконання домовленостей у Кемп-Девіді. “Ми працюємо спільно для досягнення спільних цілей відносно безпеки і процвітання регіону. Підтверджуємо нашу готовність спільно консультуватися стосовно викликів, провокацій і загроз”, – заявили президент США Джо Байден, прем’єр Японії Фуміо Кісіда і президент КНДР Юн Сок Йоль.
“Човникова агресія”
У понеділок, 19 серпня, стався інцидент у Південно-Китайському морі між Китаєм і Філіппінами. Нагадаємо, у липні обидві країни домовилися про розмежування вод згаданого моря. Нині, за даними офіційних китайських джерел, судно філіпінської морської поліції протаранило корабель КНР, після чого увійшло у води Китаю. За версією Пекіна, китайська берегова охорона подавала попереджувальні сигнали, але філіппінське судно їх проігнорувало. Цікаво, що інцидент стався біла другої мілини Томаса, через яку між Китаєм і Філіппінами напружені стосунки. Згодом з’ясувалося: насправді філіппінських кораблів було два. Китай звинуватив Філіппіни у зумисних порушеннях. Національна оперативна група Філіппін звинувачення відкинула, натомість заявивши, що їхні судна зіткнулися з “незаконними й агресивними манерами” кораблів китайської берегової охорони.
Тайвань і море
З початку серпня Китай помітно частіше й активніше коментував дії, заяви і наміри Тайваню. Так, 3 серпня Міноборони КНР засудило прохід канадського військового судна через Тайванську протоку 31 липня, оцінивши як “деструктивний акт”. 17 серпня Канцелярія Держради КНР засудила висновки Тайваню по інциденту з риболовним судном у лютому 2024 року. Нагадаємо, 14 лютого китайське риболовецьке судно перекинулося біля Цзіньмень після закликів тайванської берегової охорони залишити акваторію. Чотири члени екіпажу опинилися у воді, двоє потонули. Зараз офіційна представниця Канцелярії Держради КНР у справах Тайваню Чжу Фенлянь розкритикувала висновки тайваньскої сторони за “упередженість”, а також звернула увагу на наміри Демократичної прогресивної партії закупити зброю у США.
Гра корабликами
Напруга між Китаєм і Тайванем наростає не перший місяць поспіль. Офіційний Пекін виступає категорично проти американської допомоги Тайваню і наголошує на принципі “одного Китаю”, згідно з яким Тайвань – китайська територія. У серпні риторика посилилася, та ж Чжу Фенлянь звернула увагу на “небагатьох сепаратистів”, котрі закликають до незалежності Тайваню, позицію яких правляча партія масштабує на весь півострів.
“Тайвань ніколи не буде незалежним”, – заявив днями офіційний Пекін. І різко засудив спільні морські навчання Японії з Тайванем.
Але багато що стає зрозумілим, якщо подивитися на подієве тло сутичок кораблів у морі.
Парад союзників панди
17 серпня у місті Чіангмай на півночі Таїланду відбулася зустріч міністрів закордонних справ країн-учасниць механізму співробітництва басейну річки Ланьцанцзян-Меконг: Китаю, В’єтнаму, М’янми, Таїланду, Лаосу і Камбоджі.
Головний китайський дипломат Ван І був у захваті: “Золота платформа регіонального співробітництва!” Він звернув увагу на початок безвізу з Лаосом і Таїландом, а також на підготовку угоди “спільноти єдиної долі”. У грудні така угода була підписана з В’єтнамом.
Головним же досягненням зустрічі став візит до Пекіна Вищого керівника В’єтнаму То Лама. Це його перша закордонна поїздка, тому перемовини з керівником Сі Цзінпином мали не лише політичне, а й символічне значення.
На думку Сі, То Лам у якості генсека ЦК Компартії В’єтнаму утримуватиме “сбалансовану дипломатію великих держав”, а також посилить інфраструктурне співробітництво з КНР. Утім, для То Лама важлива ідеологічна складова, не даремно у Гуаньчжоу він прямував буквально по слідах революційного лідера Хо Ші Міна. “Це підкреслює тісний зв’язок з компартіями двох країн”, – зазначив директор Інституту в’єтнамських досліджень Університету Чженчжоу Юй Сяндун.
“Бамбукова дипломатія”
За лаштунками вшанування героїв революційних рухів має набагато делікатніші сучасні моменти.
Перший. В’єтнам останнім часом демонструє зближення зі США з ініціативи Вашингтона. Так, президент Джо Байден привітав То Лама з обранням на посаду. На початку серпня посол США у В’єтнамі Марк Кнаппер запевнив, що Білий дім активно взаємодіє для реалізації Спільної заяви про підвищення відносин до всеохопного стратегічного партнерства. Але Штати досі не визнали В’єтнам країною з ринковою економікою, а американські виробники вимагають обкласти митами сонячні панелі в’єтнамського виробництва.
Другий. Свої справи зі США мають і китайці: міністерства фінансів двох країн створили спільну контактну групу “для подолання фінансових стресів”. Вірогідно, у Вашингтоні вважають корисним мати механізм контакту з Пекіном.
Розмитість проти конкретики
Китай помітно активізувався щодо пошуку союзників у регіоні, синхронно він дедалі частіше виявляє недружні дії до тих, кого своїми партнерами не вважають. На відміну від американців, котрі наголошують на військовій співпраці з союзниками в Індо-Тихоокеанському регіоні, китайська сторона віддає перевагу економічним аспектам співпраці, що дозволяє завуальовано висловлювати й політичні тези без ризику отримати небажану реакцію.
Загалом це виливається у заявку Китаю на трансрегіональне лідерство. Але тривала напруга у Південно-Китайському морі може у будь-який момент стати вибуховою, вважає експерт Cipher Brief RADM Марк Монтгомері. “Це поставить нас (США, – Gazeta.ua) у дуже складне положення, бо, на відміну від конфлікту України і Росії, де Україна не була союзником США по договору, Філіппіни ними є. Відтак йдеться про довіру до США”, – наголосив він.
У Вашингтоні занепокоєні конкретикою майбутньої війни: на думку Центру нової американської безпеки (CNAS), Китай має перевагу у безпілотниках, що може забезпечити йому швидку перемогу. Директор з оборони CNAS Стейсі Петтіджон через це навіть назвала вірогідну війну “нечесною”.
Тим часом Китай запустив нову партію супутників дистанційного зондування, насичує Алжир сучасними далекобійними ракетами і висловлює занепокоєння розміщенням на Філіппінах американських ракет середньої дальності.
Для України напруга в Індо-Тихоокеанському регіоні загрозлива. Насамперед тим, що може сприяти зовнішньополітичному зміцненню Китаю. У свою чергу, таке зміцнення здатне зіграти на користь “бразильсько-китайського мирного плану”, який Пекін продовжує просувати у країнах Глобального Півдня. У цьому контексті візит Дмитра Кулеби до Китаю був добрим дипломатичним ходом на перехват можливих негативів. Реакція КНР на Курську спецоперацію поки свідчить про незмінність позицію Сі щодо російської війни в Україні.