У суботу, 13 грудня, Олександр Лукашенко помилував 123 політв’язнів — найбільшу хвилю звільнень, досягнуту за посередництва адміністрації Дональда Трампа.
Це вже третя масштабна хвиля звільнень у межах діалогу з Вашингтоном: у червні під час візиту генерала Кіта Келлога були відпущені 14 людей, а 11 вересня — 51 політв’язень, після чого США частково послабили санкції, дозволивши купівлю запчастин для літаків Boeing.
Цього разу поступки зі сторони США виглядають більш помітними: оголошено про зняття санкцій із експорту калію з Білорусі, а до початку обміну Вашингтон уже послабив обмеження щодо національної авіакомпанії та операцій, пов’язаних із літаками білоруської влади.
Серед відпущених — нобелівський лауреат Алесь Біляцький, колишній банкір і ключовий опонент 2020 року Віктор Бабарико та його соратниця Марія Колесникова. Більшість звільнених були депортовані в Україну; невелика група, у тому числі Біляцький, опинилася в Литві.
За повідомленням спецпосланця США Джона Коула, зняття санкцій з калійної галузі підтверджене в Мінську, а наступні групи звільнень можливі — він висловив думку, що звільнення інших політв’язнів можуть відбутися протягом місяця.
Водночас у Білорусі залишається близько тисячі політв’язнів, і серед їхніх імен виділяють, зокрема, Анджея Почобута та сина Віктора Бабарико Едуарда, які все ще під вартою. Перспектива подальших обмінів залежатиме від зацікавленості США, готовності ЄС послабити санкції та розвитку мирних переговорів між Україною і РФ.
Економічний ефект від зняття санкцій з калію може виявитися обмеженим без розблокування морської логістики і згоди сусідів на транзит; зокрема, без підтримки країн Балтії та зняття санкцій ЄС вигоди для Білорусі будуть незначні. Отже, подальший розвиток подій залежить від того, чи вдасться сторонам узгодити політичні та логістичні умови для подальших поступок.