Українці, які приїздять до Львова, можуть почути від місцевих мешканців безліч цікавих галицьких слів.
Але значення цих діалектизмів іноді залишається незрозумілим, пише 24tv.
До таких слів належать:
фе́рії – канікули;
буда – школа;
вака́ції – канікули;
бра́нжа – школярі;
колєга – друг;
дефіля́да – 1) парад; 2) прогулянка;
акаде́мус, акаде́мік – студент академії, університету;
акомодуватися – звикати, пристосовуватися;
гебра – зборисько, збіговисько;
креде́нс – буфет;
анцуґ – одяг;
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Казати “шо” не є помилкою. Філологиня пояснила чому
марина́рка – піджак;
вітрі́вка – спортивна куртка;
ґелтуватися – бути поважним;
індекс – залікова книжка;
цигаро, дзигаро – цигарка, сигарета.
Українці часто використовують фразеологізми у своєму мовленні. Є деякі вислови, значення яких знають не всі.
Наприклад, вислів “знімати стружку” означає суворо критикувати, докоряти або жорстко вимагати чогось. А ось “терти моркву” має схоже значення – це також про критику, але в дещо жартівливій чи навіть поблажливій формі.