27 листопада саме цього дня ми вшанували пам’ять жертв безневинно занапащених життів від голоду. Пам’ять про мільйони загиблих вона об’єднала нас, щоб це не повторилося.
Квіти до пам’ятника жертвам Голодоморів у Харкові 27 листопада поклала Терещенко Людмила Володимирівна, директор Департаменту культури та туризму Харківської обласної адміністрації.
“Ми всі разом, саме тут, згадали тих, хто загинув від страшного голоду. Мученицька загибель наздоганяла дітей, людей похилого віку, жінок і чоловіків… За колосок, підібраний у полі розстріл чи табори. Ми повинні завжди пам’ятати про безневинні душі страждальців. Адже вони не просили багато, тільки шматочок хліба”, – зазначила Терещенко.
Експозиція музею Голодомору документально свідчить про жахливі масштаби умисного знищення українців під час штучних Голодоморів 20-х, 30-х та 40-х років минулого століття.
Важко уявити, що українці, потомствені хлібороби, для кого хліб святий оберіг, помирали від його відсутності. Цілком очевидно: причиною голодного геноциду була не відсутність урожаю. Селяни мали віддати озброєним заготівельникам все, до найменшого зернятка, прирікаючи себе та своїх дітей на загибель. Голод забрав життя мільйонів.
Голодна, знесилена Україна, особливо Харківщина, у 20-х, 30-х та 40-х роках ХХ століття… Вдумайтесь: ХХ століття! Це поза розумінням. Цей злочин проти людяності не має і ніколи не матиме терміну давності. Великий гріх на тих, хто штучно створив голод, хто насильно відбирав останні крихти хліба, а з ними й останні надії одразу для кількох поколінь українців.
“Нехай поминальні свічки, запалені в Україні, на Харківщині, стануть символом нашої пам’яті про безневинно занапащені душі”, наголосила Терещенко.