Освітлення планують до ремонту
Два роки гралися з освітленням, розповідає 34‑річний Максим Федькевич з міста Ірпінь Київської області. Маємо в кладовці три ящики лампочок, люстр і всяких світильників.
Максим дизайнер, його дружина Ольга художник. Працюють з дому, виконують роботу на замовлення. Вітальню і дві кімнати будинку облаштували під художню студію, робочий кабінет і галерею для картин.
Для нас правильне світло важливе, говорить Федькевич. Бо обоє працюємо з кольорами, тінями, світлопередачею.
Спочатку Максим повісив у кімнатах традиційні люстри на п’ять і сім ламп з патроном Е 14. Вкрутив економні діодні лампочки потужністю по 5 Вт.
Узяв діодки холодного світла, продовжує Максим. Неприємне, напружує, як електрозварка. За 8 годин роботи очі вилазили й голова боліла. І темно. Замінив на лампи теплого освітлення, які світять жовтим. Стало трохи краще, але теж темно. Потім поставив найпотужніші, які тільки влазили в маленький патрон Е 14 у магазинах є максимум на 8 ват. Теж не годяться, слабкі. Замінив патрони в люстрах на звичайні Е 27, в які влазять лампочки на 12 і 15 ват. Світла стало вдосталь, але падало тільки з центру стелі, де висіла люстра. Працювати важко. Почали вішати на стінах торшери, дроти були по всій хаті.
За рік Максим познімав люстри. Стеля в їхньому будинку виготовлена з гіпсокартону. Чоловік намітив на ній решітку з кроком метр на метр, на перетині ліній уставив врізні точкові стельові світильники. На кімнату виходило від 9 до 18.
Нарешті добилися бажаного результату, каже Максим Федькевич. Світло рівномірне, природне, приємне. В будь-якій точці кімнати однаково комфортно, ні від чого тінь не падає. І простору стало більше над головою не висять люстри.
Якість освітлення один з показників, які впливають на комфорт мешканців, говорить 32‑річна Наталія Вільшанець, продавець з відділу “Світло” столичного будівельного гіпермаркету. Але люди купують лампочки й люстри тоді, як у хаті все є.
Радить влаштовувати освітлення ще на етапі будівництва чи ремонту.
Порахувати, скільки треба люстр на стелі, де буде зональне освітлення. Закласти електричні кабелі, вимикачі. Потужність освітлення розраховують залежно від висоти і площі кімнат. Існують спеціальні таблиці, де кількість світла на одиницю площі вимірюють у люксах. На кожній лампочці є показники скільки споживає електрики й видає люменів світла. Це так звані стандарти, однак кожен вибирає комфортне для себе.
Основне освітлення в кімнатах має бути різне.
У кабінеті, ванній кімнаті чи кладовці встановлюють найпотужніше, каже Вільшанець. У дитячій, вітальні, кухні слабше, в коридорах з ще меншою потужністю. На горищі й передпокої беруть найслабше. У кожній житловій кімнаті бажано закласти два кабелі й два вимикачі. Перший вмикає половину чи третину ламп, другий решту. Так зручно.
Замість традиційної однієї чи двох багатолампових люстр по центру стелі радить ставити врізні точкові світильники по периметру. Залежно від площі кімнати монтують від 4 до 25 світильників.
Вони створюють рівномірне освітлення, не крадуть корисного об’єму, продовжує Наталія. Особливо актуальні для малих приміщень. Чи кімнат заввишки до 2,7 метрів.
Після основного радить обирати додаткове, так зване зональне освітлення.
Над кріслом чи диваном краще повісити бра чи поставити торшер, додає Наталія Вільшанець. Щоб не вмикати основного освітлення, якщо в кімнаті хтось один читає. Так само над робочою зоною на кухні. На робочому столі в кімнаті найкраще ставити настільну лампу. По боках ліжка у спальні два світильники, для кожного окремо. Щоб світили направленим пучком. Так одна людина може читати й не заважати іншій спати. Такі ж раджу вішати довкола дзеркала в туалеті.