Майбутнє проведення виборів в Україні, попри дискусії щодо їх доцільності під час воєнного стану, обіцяє стати безпрецедентним фінансовим викликом для держави. За попередніми оцінками Центральної виборчої комісії (ЦВК), організація виборчого процесу може коштувати бюджету щонайменше 20 мільярдів гривень. Ця значна сума відображає не лише інфляцію, а й нові реалії воєнного часу.
Заступник голови ЦВК Сергій Дубовик нещодавно озвучив, що загальні витрати, включаючи супутні видатки, можуть сягнути мінімум 20 мільярдів гривень. Ця цифра охоплює всі три типи виборів – президентські, парламентські та місцеві. Він підкреслив, що це «умовна, але жива цифра», яка демонструє серйозний виклик для України.
Для порівняння, останні президентські вибори 2019 року обійшлися державі приблизно у 2 мільярди гривень. Поточні ж розрахунки значно вищі, що зумовлено як загальною інфляцією, так і необхідністю адаптації до нових умов. Додаткові видатки також пов’язані із потенційним збільшенням кількості закордонних виборчих дільниць.
Згідно з базовими підрахунками ЦВК, вибори народних депутатів та місцеві вибори в середньому оцінюються в 4-5 мільярдів гривень кожен. Президентська кампанія є дорожчою: перший тур може коштувати близько 4-5 мільярдів, а у випадку другого туру – до 6,5-7 мільярдів гривень. Таким чином, президентські вибори в півтора рази дорожчі, якщо включають повторне голосування.
Левова частка цих коштів, а саме близько 70% усіх витрат, спрямовується на оплату праці членів виборчих комісій. Йдеться про окружні, дільничні та територіальні виборчі комісії, які є основою для функціонування виборчої системи. Це підкреслює трудомісткість та значний людський ресурс, задіяний у процесі.
Важливо зазначити, що ці суми не враховують витрати органів місцевого самоврядування. Вони стосуються підготовки виборчих дільниць, приміщень та забезпечення їх матеріально-технічною базою. Додавання цих неочевидних на перший погляд витрат робить загальну вартість ще вищою.
Питання виборів в Україні також стало предметом міжнародних політичних спекуляцій. Екс-президент США Дональд Трамп нещодавно різко висловився, заявивши, що Україна нібито втратила демократичний статус через відсутність виборів. Ці заяви пролунали з повторенням російських наративів, які використовують війну як привід для відтермінування.
Наразі проведення будь-яких виборів – президентських чи парламентських – в Україні фактично неможливе. Головною перешкодою є воєнний стан, що діє в країні, а також постійні безпекові ризики та обстріли. З цієї ж причини не відбулися чергові місцеві вибори, заплановані на 26 жовтня.
Президент України Володимир Зеленський неодноразово наголошував на технічній готовності держави до виборчого процесу. Однак він можливий лише за умови повного припинення вогню або надання реальних гарантій безпеки. За таких умов, за словами президента, організація виборів могла б зайняти від 60 до 90 днів.
Водночас, українське законодавство потребує змін, оскільки Конституція забороняє проведення виборів під час воєнного стану. Парламент має надати відповідні пропозиції. На цьому тлі, російський диктатор Володимир Путін заявив, що «подумає» над безпековими гарантіями для голосування, висунувши при цьому умови щодо участі жителів тимчасово окупованих територій.