Роберт Керд сержант першого класу Резерву армії США вбив у штаті Мен 18 людей, перш ніж накласти на себе руки через дві доби переслідування. Не зважаючи на звання, працював він всього лише постачальником палива.
Це стало найбільш жорстокою масовою стріляниною за останній час і знову підняло питання проблем ветеранів. Люди, які служили країні, проливаючи за неї кров, піт і сльози, часто залишаються поза активним життям. Не можуть побудувати кар’єру, завести родину. Така ситуація часто штовхає на злочини. Чому так стається і що можна зробити у матеріалі Gazeta.ua.
Керд такий не перший: чому ветерани йдуть на стрілянину
У багатьох штатах США отримання зброї доволі простий процес. Іноді навіть не треба проходити спеціалізовані тести просто придбати “ствол” у спеціалізованому магазині. Перевірок там, зазвичай, не проводять, зайвих питань не ставлять. Тим легше це для солдатів, які точно знають, як з ним поводитися. І мають достатньо тренування та холоднокровності, щоб здійснити масове вбивство. У 2020 році, американські діти частіше гинули від вогнепальної зброї, ніж від збиття машиною.
За даними аналізу каналу CBS, 26% масових стрілянин у США здійснили колишні військові. І це, насправді, немало. Особливо, якщо знати, що у країні загалом лише 7% мають такий досвід. До 15 таких злочинців, хто потрапив до бази даних The Violence Project, були снайперами чи марксменами ( марксмен перехідна військова спеціальність у арміях НАТО, а тепер і України між звичайним стрільцем та професійним снайпером. Головне завдання влучна стрільба з малої та середньої дистанції у складі підрозділу піхоти. – Gazeta.ua).
Втім, лише цього недостатньо. Часто бійці, особливо ті, кого відправляли у гарячі точки, повертаються з психологічними змінами, посттравматичним стресом, не можуть відразу влитися у цивільне життя. Їх знову тягне до стрільби та зброї. Вгамувати цю жагу легально тобто у тирах чи під час служби в охороні чи поліції вони не можуть чи не хочуть.
Доволі часто першими жертвами стають рідні та близькі, бо починається насилля у родині
Керду взагалі було заборонено носити та користуватися військовою зброєю через ментальні проблеми. Втім, закони США виписані так, що подібні йому люди можуть легально придбати приватне озброєння.
Іноді ці психологічні проблеми і ставали головною причиною їхнього звільнення з лав армії, що тягнуло за собою образу на державу. І вже вона могла вилитись у розправу над цивільними. Доволі часто першими жертвами стають рідні та близькі, бо починається насилля у родині – 68% випадків.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: В оточенні ворогів: чи можлива велика війна на Близькому Сході
Це може включати вбивство чи спробу вбивства батьків чи дітей. Особливо, якщо дружина чи дівчина планує піти від такого чоловіка. Тоді вмикається принцип “якщо не моя, то нічия”.
Далі “масшутери” переходять на наступний рівень атакують, наприклад, найближчу школу. Яку самі могли закінчити. У випадку Роберта Керда, йому дзвонили з військової академії Вест-Пойнт, щоб запропонувати допомогу. Втім, не змогли знайти. Поліція, яку попрохали перевірити житло Керда, теж не застала його удома.
Проблеми, невидимі для суспільства
Часто ветерани стикаються з тим, що суспільство не розуміє їхні потреби та проблеми. Тому вони переживають їх самотужки або всередині спільноти. Не можуть розслабитися і часто тримають якусь маленьку зброю ніж чи пістолет біля ліжка чи у ванній. Завжди готові до атаки. Дехто навіть не спав з дружиною у ліжку, а на дивані, щоб охороняти вхідні двері.
Переживання травм здебільшого мовчки або в колі друзів, постійне вимотування себе напругою зрештою призводить до того, що колишні солдати зриваються, коли цей стан доходить до точки кипіння.
Тоді й стається такий вибух, як злочин чи масова стрілянина ветеран не здатний більше тримати в собі відчуття неналежності до спільноти. Вони не можуть розповісти цивільним весь жах, який пережили в боях у далеких країнах. А жінки, до того ж, стикалися ще й з сексуальним насиллям. Хоча серед масових стрільців жінки все ще виняток.
В Іраку та Афганістані часто йшов токсичний дим після вибухів, яким дихали всі навколо. Вдома це виливалося у захворювання
В результаті самогубства, зловживання алкоголем (41% опитаних ветеранів), смерті від хвороб чи “зношення організму”, боротьба з демонами минулого. Наприклад, в Іраку та Афганістані часто йшов токсичний дим після вибухів, яким дихали всі навколо. Вдома це виливалося у захворювання. Таку причину смерті свого сина Бо називає і нинішній президент США Джо Байден.
Також можливі дві крайнощі: або військові стикаються з відчуженням і страхом або з тим, що їх ставлять на п’єдестал пошани, але крім цього не допомагають аж нічим. Навіть якщо людина отримує орден, вона може не знати, що далі робити і як далі жити.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Щонайменше 22 загиблих: у США невідомий влаштував стрілянину
Нерозуміння оточуючими та відсутність вчасної допомоги іноді призводить до радикалізації та віри у конспірологічні теорії. І насправді добре, якщо це зупиниться на цьому рівні. Людина буде дивакуватою, але здебільшого безпечною для соціуму. Але дехто йде далі, бере зброю і вбиває невинних людей. А часто-густо й себе, якщо це не робить поліція.
За військовими законами США, зброя удома має бути зареєстрована та зберігатися під подвійним замком
І це при тому що за військовими законами США, зброя удома має бути зареєстрована та зберігатися під подвійним замком. На базах у зброярнях. Людина у армії США проходить безпекові, фізичні та психологічні тести, щоб взагалі отримати право на автомат. Проблема у тому, що у цивільному житті таких тестів значно менше.
Складнощі перекладу: з чим стикаються колишні солдати “на цивілці”
У США, за останніми дослідженнями, 26% ветеранів визнали, що перехід від військового до цивільного життя був складним. Пам’ятаєте цифру у 26% ексвійськових, що здійснювали масову стрілянину? Отож. І хоча для більшості це було легко, велика частка була змушена проходити через складні періоди – фінансовий, емоційний та професійний.
Комусь було складно сплачувати рахунки, хтось отримував допомогу по безробіттю. Більшість (64%) наразі вважають, що війни у Іраку та Афганістані того не вартували. Особливо зважаючи, що США їх по факту програли. А служба у складі переможеної армії накладає відбиток на все життя, разом з глибоким почуттям провини.
Питання ресоціалізації ветеранів одне з нагальних питань не лише для США, але й для України
Питання ресоціалізації ветеранів, які пройшли через неймовірно страшні бої, забезпечення їх усім необхідним для повернення у нормальне, цивільне життя одне з нагальних питань не лише для США, але й для України.
Одночасно з фаховою та безоплатною психологічною підтримкою, яка могла б допомогти залишити травми та битви у минулому, ветерани часто потребують протезування, лікування, можливості відкрити власну справу. Наша держава не звикла до масових стрілянин, але відкидати їхню можливість не можна. Особливо у сучасному мілітаризованому суспільстві.