Вперше в історії країни дружина президента опинилася за ґратами. Розслідування справи про хабарництво спричинило президентські вибори і міжнародні політичні процеси, які неминуче торкнуться й України.
29 серпня 2025 року Генпрокуратура Південної Кореї звинуватила дружину експрезидента Юн Сок Йоля – Кім Гон Хі у махінаціях із великими сумами коштів та у хабарництві.
Прокурори вважають, що Кім мала прибуток у 810 мільйонів вон (580 тисяч доларів США) від сумнівних операцій з акціями компанії Deutsch Motors, дилера BMW у Південній Кореї.
Вона нібито не цуралася коштовних дарунків. Їх назбиралося на 80 мільйонів вон. Серед них є діамантове намисто.
Як стверджують прокурори, одна із соціологічних компаній задарма провела для владного подружжя опитування вартістю 270 мільйонів вон.
Небезпечний трикутник
Кім Гон Хі перебуває за ґратами з 12 серпня. На звинувачення заявила, що “правда візьме гору”. Її процес тісно пов’язаний із судом над чоловіком.
Експрезидент Юн Сок Йоль перебуває під слідством з грудня 2024 року за спробу державного перевороту та за зловживання владою. На думку правлячої Демократичної партії Кореї (ДКР), він саботував судовий розгляд, не з’явившись на кілька засідань. Подружжю сприяв прем’єр країни Хан Док Су, котрого звинувачують у знищенні офіційних документів та підбурюванні до заколоту.
Для Південної Кореї, де кілька президентів уже були відсторонені від посад, звинувачення ще й дружини глави держави сталося вперше в історії держави. Процес над ними резонансний зокрема і через те, що після усунення Юн Сок Йоля політична боротьба набирає обертів.
Зростання напруги
Колишній президент пояснив спробу запровадити воєнний стан загрозою від північних сусідів-комуністів та тих, хто симпатизує їм у Південній Кореї. Він натякав на ДКР.
На дострокових виборах 3 червня обрали нового президента – лідера ДКР Лі Чже Мьона. В інавгураційній промові він не згадав про Північну Корею як про загрозу. У Пхеньяні за це нового не критикували. У липні 2025 року КНДР почала демонтаж пропагандистських гучномовців на лінії розмежування з Південною Кореєю. Отже, версія ув’язненого Юн Сок Йоля про зміну зовнішньої політики країни могла отримати аргументацію. На додачу з’явилися і сигнали з-за океану.
Поміж США і Китаєм
Президент США оцінив шум навколо експрезидента Південної Кореї та його дружини як політичні чистки або революцію. “Ми не можемо допустити такого”, – написав він у своїй соцмережі перед візитом нового президента Лі Чже Мьона до Білого дому.
Лі через це боявся зустрічі з Трампом, та, як виявилося, марно. Він навіть закликав господаря Білого дому до діалогу з диктатором Кім Чен Ином. З огляду на те, що Трамп вже зустрічався з Путіним, то саміт з північнокорейським диктатором міг би остаточно нейтралізувати прибічників Юна.
Цікавою була реакція Китаю. Офіційний Пекін, котрий ідеологічно є спорідненим з КНДР, розкритикував новообраного президента Південної Кореї за вислів про потребу позбавитися від економічної опори на Китай.
Відносини Китаю та Південної Кореї не мають піддаватися впливу сторонніх чинників, наголосив офіційний представник МЗС КНР Го Цзякунь. А Пхеньян раптом звинуватив південних сусідів у тому, що вони нібито обстріляли їхніх солдатів на кордоні.
СІЗО як штаб опору
Чинна влада Південної Кореї звільнила начальника СІЗО у Сеулі. Це може свідчити, що там остерігаються внутрішньої дестабілізації. У тому ізоляторі якраз перебувають експрезидент і його дружина. Комітет ДКР, що наглядає за слідством, з’ясував: їм надано окрему кімнату для побачень. Юн і Кім за півтора місяці встигли побачитися з понад 347 відвідувачами сукупною тривалістю більш ніж 390 годин.
Слід зауважити, що приховане політичне протистояння у Південній Кореї вже впливає на нас.
Ближче до нас
Досі Сеул уникав поставок зброї в Україну, але два роки тому могли бути зміни. У липні 2023 року Юн Сок Йоль був у Києві з неанонсованим візитом. У листопаді 2024 року делегація на чолі з тодішнім міністром оборони Рустемом Умєровим їздила до Південної Кореї обговорити закупівлю боєприпасів. Події грудня 2024 року поставили це на паузу.
Натомість може бути співпраця у напрямках гарантій безпеки.
Південна Корея входить до п’ятірки світових лідерів із продажу зброї, оскільки налагодила власне виробництво. Нині її арсенали зіставні з російськими, розповів виконавчий директор Центру прикладних політичних досліджень “Пента” Олександр Леонов.
“Для України наявність ВПК та армії буде одним із найголовніших гарантів безпеки”, – переконаний експерт.
Тому допомога Сеула може бути і без поставок зброї. Днями міністр оборони України Денис Шмигаль презентував створення в Україні мережі Kill Web, котра дає змогу бачити поле бою як цілісну систему.
Аналогічну систему розробила і використовує Південна Корея для протидії загрозам з КНДР. Kill Web доповнює систему превентивного удару Kill Chain, що входить до трискладової стратегії стримування Північної Кореї.
Південна Корея занепокоєна через можливе оформлення військово-політичного альянсу “Китай – РФ – КНДР – Індія” що може статися 3 вересня у Пекіні. У такому разі, ймовірно, Сеул ризикне продавати зброю Україні через США. І це уже міг погодити новообраний президент Лі Чже Мьон із Трампом.