Роботодавцям дозволили не платити зарплати працівникам, яких призвали на військову службу під час дії воєнного стану. Відповідні зміни до законодавства ухвалили у Верховній Раді.
Лишилося лише дочекатися підпису президента, говорить адвокат із трудового права Ганна Лисенко. Тоді за мобілізованими зберігатиметься тільки місце роботи й посада. Тобто працівник зможе повернутися на робоче місце після служби, але роботодавець більше не сплачуватиме йому середній заробіток під час призову.
Практика виплати зарплати військовослужбовцю виникла 2014 року.
На той час мобілізованих було небагато, а державного бюджету бракувало для фінансування військових, каже співавторка законопроєкту, депутатка фракції “Слуга народу” Галина Третьякова, 59 років. Нині держава може достатньою мірою профінансувати роботу військовослужбовців. Мобілізований зараз отримує 30 тисяч гривень, а якщо бере участь в активних бойових діях, то 100 тисяч. Потрібно знімати цей тягар із роботодавців, адже вони сплачують податки, коштом яких і так утримують військових.
Зміни фінансування роботи військовослужбовців можуть вплинути на виконання мобілізаційного плану.
Фінансові питання теж впливають на мотивацію військовослужбовців, говорить військовий експерт 56-річний Олег Жданов. Люди сподіваються на ті гроші, які платить Міністерство оборони й на зарплату, що залишилася за місцем роботи. Це зменшить мотивацію людей йти добровільно в військкомати та служити. Треба розглядати збільшення грошового забезпечення військовослужбовцям, бо через ухвалені депутатами зміни держава більше програє.
“Газету по-українськи” можна передплатити онлайн на сайті Укрпошти за “ковідну тисячу”