Міжнародний суд ООН 5 грудня 2025 року ухвалив процесуальний наказ, яким визнав зустрічні вимоги Російської Федерації прийнятними для подальшого розгляду у справі щодо застосування Конвенції про запобігання злочину геноциду.
Суд встановив строки для письмових матеріалів: Україна має подати відповідь до 7 грудня 2026 року, Росія — заперечення до 7 грудня 2027 року. Рішення ухвалили голосуванням — 11 проти 4.
Це рішення стосується лише процесуальної прийнятності позову і не містить жодної оцінки фактів, доказів або правової кваліфікації тверджень сторін. Приймання зустрічного позову не означає його правдивість чи відповідність фактам — суд дозволив лише подальше юридичне з’ясування позицій.
Україна звернулася до Суду 26 лютого 2022 року з вимогою встановити зловживання Конвенцією про геноцид як підстави для застосування сили; по суті, питання факту та правової кваліфікації ще не розглядались. Нагадаємо, що 16 березня 2022 року МС ООН вже ухвалив тимчасовий припис про негайне припинення воєнних дій, який Росія ігнорувала.
Приймання зустрічних позовів часто використовується в інформаційних кампаніях: у публічному просторі це може створювати враження «двох рівних версій» і нівелювати юридичні нюанси. Процесуальна нейтральність суду не захищає від політичних і пропагандистських трактувань за його межами.
Водночас варто враховувати тривалу стратегію, що формується з початку конфлікту 2014 року: накопичення матеріалів, політизовані провадження та симуляції судових процедур використовуються як інструменти інформаційної війни. Формальне прийняття зустрічних вимог не змінює того, що подальша робота суду потребуватиме років письмових процедур, аргументів і доказової роботи, а позиція України залишається предметом правової боротьби.