Ціни на нафту у п’ятницю демонструють тенденцію до другого поспіль тижневого зниження.
Ринок тисне з обох боків: очікуванням чергового підвищення видобутку з боку ОПЕК+ у липні та посиленням торговельної невизначеності у США після рішення суду про поновлення мит адміністрації Дональда Трампа, пише Reuters.
Станом на 04:24 за Гринвічем (07:24 за Києвом), липневі ф’ючерси на нафту марки Brent знизилися на 0,48% – до $63,84 за бар., тоді як WTI втратила 0,51% – до $60,63 за барель. Загалом обидва сорти нафти подешевшали приблизно на 1,5% за тиждень.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Нафта подешевшала через можливе збільшення видобутку країнами ОПЕК
Аналітики вказують, що ринок готується до потенційного збільшення видобутку ОПЕК+ після суботньої зустрічі восьми країн-членів альянсу. За словами Роберта Ренні з Westpac, сцена готова для чергового агресивного нарощування пропозиції, яке може перевищити попередні квоти на 411 тис. бар. на добу.
За оцінками JPMorgan, глобальний надлишок нафти зріс до 2,2 млн барелів на добу, що ймовірно вимагатиме корекції цін, аби відновити баланс на ринку. Банк очікує, що ціни залишатимуться в поточних межах, але знижуватимуться до $50 за бар. до кінця року.
На додатковий тиск з боку ринку вплинуло й неочікуване юридичне рішення у США: федеральний апеляційний суд скасував попередню постанову про зупинку дії мит Дональда Трампа, тимчасово поновивши їх. Це спричинило падіння цін на нафту більш ніж на 1% у четвер.
Водночас трейдери залишаються обережними через триваючу торгову напругу між США та Китаєм. Вашингтон посилив обмеження на експорт до Китаю, включаючи поставки етану та бутану, без відповідних ліцензій, а частину вже виданих дозволів – відкликав.
Попри ознаки відновлення споживання нафти у США в період святкових вихідних на День пам’яті, щомісячне зростання світового попиту наразі становить 400 тис. бар. на добу, що нижче прогнозованих 650 тис. бар., зазначають у JPMorgan.
Єропейські біржі різко просіли після того, як президент США Дональд Трамп пригрозив новими митами на товари з Євросоюзу та Apple.
Індекс європейських акцій STOXX 600 впав на 1,9%, а індекс єврозони – на 2,2%. Волатильність на ринку зросла до максимуму за понад чотири тижні.
Попри падіння, STOXX 600 усе ще демонструє зростання на 26,7% від мінімуму у квітні, коли США уклали торгові угоди з Великою Британією та тимчасово пом’якшили суперечку з Китаєм.